You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Вошивість (педикульоз)

Вошивість (педикульоз) залежно від виду збудника бу­ває на голові, на тулубі і на лобку. Шкіра голови при інфі­куванні свербить, з’являються розчухи, садна, виділяється лімфа, нерідко приєднується гноячкова інфекція, волосся зсихається в ковтун. На волоссі знаходять гниди й воші.

Вошивість тулуба зумовлюють одежні воші. Вини­кають затвердіння на уражених ділянках шкіри буру­вато-брудного кольору, розчухи, садна, кров’янисті кірки. Турбує свербіж. Найчастіше такі зміни спостерігаються в місцях тісного прилягання одягу до шкіри.

Вошивість лобкову спричиняють лобкові воші. Уражає­ться шкіра лобка, стегон, промежини, живота, груді, а іноді навіть пахвових ямок, брів, вій. Збудник дуже міцно при­кріплюється до волосяного мішечка, зариваючись майже всім тілом у його канал. Об’єктивно виявляють невеликі круглі сірувато-сині плями, садна, чорні точки; суб’єктивно — свер­біж. Тепер лобкову вошивість відносять до захворювань, які передаються під час статевих стосунків.

Лікувальні заходи спрямовані на знищення збудника: стрижка, гоління волосся, миття  гарячою водою з милом, зміна білизни, одягу з дальшою його обробкою в прожарю-вальних камерах або кип’ятінням, протирання шкіри теплим розчином оцту, а при лобковій вощивості лікування призна­чає лікар.

Завдяки різкому підвищенню матеріально-побутового і культурного рівня населення в нашій країні ліквідована во­шивість. Інколи трапляються поодинокі випадки захворю­вання лобковою вошивістю. Запобігання вошивості полягав насамперед у виконанні елементарних вимог санітарії і гі­гієни.

Leave a Reply