Порфирія шкірна пізня
Порфирія шкірна пізня проявляється переважно після 35—40 років утворенням пухирців і пухирів на тильній поверхні кистей, передпліч, рідше — на обличчі, вушних раковинах, задній поверхні шиї.
Вміст пухирів прозорий або з домішками крові. Шкіра навколо них нормального забарвлення, але у деяких пацієнтів червона і набрякла. При пошкодженні пухиря оголяється ерозія, на поверхні якої міжтканинна рідина засихає в буру чи темно-буру кірку.
Через 1—2 тиж кірка відпадає. На її місці залишається ніжний атрофічний рубець буро-рожевого чи синюшного кольору. Загальний стан здоров’я задовільний, але під час загострення інколи спостерігаються підвищення температури, нездужання, біль у м’язах і суглобах, у животі, часом землистий колір обличчя. Сеча має оранжове забарвлення.
Частіше хворіють чоловіки, у яких уражена печінка головним чином спиртними напоями, а також продуктами нафти. Провокують захворювання сонячні опромінення і травми.
Це запалення сальних залоз, волосяних мішечків і оточуючих тканин з утворенням поверхневих або глибоких гноячків. Перебіг хронічний. Хворіє молодь, юнаки і дівчата. У 30—35 років настає видужання.
Вугри бувають, як правило, на обличчі, грудях, спині. Вони можуть утворювати численні грубі рубці, які порушують рельєф і забарвлення шкіри, а у деяких хворих спотворюють її поверхню. Виникнення вугрів стимулюють порушення функціонального стану нервової системи, обміну речовин, режиму харчування, дгетя, хронічні інфекції, а також розлади гормональної системи.
Поштовхом до розвитку вугрів нерідко служить видушування забрудненими нігтями сальних пробок з ознаками запалення шкіри-навколо, після чого можуть швидко виникати нові вугри з вираженою запальною реакцією. Нерідко безпосередньою причиною вугрів в недостатній догляд за жирною шкірою внаслідок відсутності гігієнічних навичок. За клінічними ознаками виділяють декілька форм вугрів.
Чорні вугри (комедони) утворюються у вивідних протоках сальних яалоз і волосяних мішечків із згущеного жиру і частинок пилу. Вони мають вигляд темно-бурих чи чорних пробок твердуватої консистенції, розміщуються на носі, носогубних складках, підборідді, грудях, спині.
Звичайні вугри розвиваються з комедонів внаслідок подразнення волосяного мішечка речовинами окислення, розщеплення шкірного сала і приєднання гноєтворної інфекції. Виникають численні невеликі вузлики з гострими запальними явищами.
Згодом на їх поверхні з’являються гномики. Звичайні вугри мають рожевий або синюшно-червоний колір. Вони конічної чи напівокруглої форми.