Густа себорея

Густа себорея проявляється помірним саловиділенням, але шкірне сало згущене, змішане з роговими лусочками і недо­статньо змащує поверхню шкіри. Вона стає сухого, потовще­ною, часто зморшкуватою, еластичність її знижена.

Пори волосяних мішечків і вивідних проток сальних залоз, не за­критих пробками, розширені і зяють. На волосистій частині голови саловиділепня дещо знижене, рогові лусочки вкрива­ють усю шкіру й волосся.

На окремих ділянках лусочки на­громаджуються і утворюють сіро-жовті чи сіро-білі кірки. Під ними шкіра має нормальне забарвлення. Волосся сухе, тонкеу ламке, з розщепленими кінцями, воно інтенсивно випадає собливо на тім’ї і на межі волосистої частини з гла­денькою шкірою лоба. Поступово утворюється лисина. На гладепькі шкірі верхньої половини тулуба при густій себореї можуть виникати рожеві чи червоні плями, поверхня яких вкрита дрібнепькими лусочками. Хворі відчувають незначне свербішія\яке збільшується після умивання холодною водою.

Змішана (комбінована) себорея характеризується наяв­ністю клінічних проявів рідкої і густої форм захворювання. Наприклад, на лобі, носі, підборідді спостерігається підви­щене саловиділення, а на щоках, волосистій частині голови — знижене, внаслідок чого якість шкіри і волосся різна.

Нерід­ко одна форма себореї дуже швидко змінює другу, особливо лід впливом сонячного опромінення, вітру, умивання твердою водою, лужним милом та ін.

Лікування себореї призначає лікар після ретельного об­стеження пацієнта залежно від результатів аналізів, а також клінічної форми захворювання.

Насамперед слід усунути по­рушення в загальному стані здоров’я, зважаючи на велику роль у розвитку себореї фізіологічної діяльності травних та «ндокринних органів, центральної нервової системи. Важли­во ліквідувати запори, якщо вони є у хворого. Рекомендована дієта з обмеженням вуглеводів, тваринних жирів, кухонної •солі, екстрактивних приправ, консервів та іншої подразнюю­чої їжі. У раціоні повинні переважати молочио-рослинні «трави.

-Профілактика себореї повинна спрямовуватись на вико­нання елементарних санітарно-гігієнічних вимог індивідуального догляду за шкірою, створення оптимальних побутових і виробничих умов. Слід займатися фізкультурою і спортом, водними процедурами, достатньо відпочивати і гуляти на сві­жому повітрі та ін.

Для профілактики себореї дуже важливо правильно до­глядати за волоссям. При здоровому волоссі голову слід мити туалетним милом чи рідким шампунем один раз на тиждень, краще мильною піною.

Намилювати треба не тільки волосся, а й шкіру. Не рекомендують застосовувати щітки, які мо­жуть викликати запальну реакцію. Після старанного миття мильною піною волосся споліскують великою кількістю теп­лої води.

Бажано користуватися дощовою чи сніговою водою. У тверду воду додають на 1 л 1 чайну ложку питної соди. Темне волосся можна споліскувати водою, в яку доливають 2 столові ложки оцту на 1 л, а світле — відваром ромашки.

Надто сухе волосся буває при різних захворюваннях, але головним чином після недоцільного користування знежирюю­чими спиртовими розчинами, частого миття лужними мила­ми, твердою водою тощо.

Волосся втрачає блиск, стає ламким, тьмяним і нагадує старий парик. На голові з’являються дріб­ненькі висівкоподібні і борошнисті лусочки (лупа), які при­трушують і бруднять одяг. Забруднені пилом, лупою, зма­щеною секретом сальних і потових залоз, шкіра голови і во­лосся потребують частого миття водою з милом.