You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Зберігання садивного матеріалу

Перед зберіганням садивного матеріалу підвал вичистіть, побіліть і на розжарених залізних листах опаліть сірку (50 г на 1 м3 приміщення). Через три дні його провентилюйте — і він готовий до зберігання садив­ного матеріалу.

Хризантеми дрібиоквіткові (корейські) можуть зимувати в грунті, прикриті перегноєм, торфом, компостом чи листям. Але при необхідності розмноження навесні живцями кращі здорові кущі напередодні при­морозків викопайте і занесіть у приміщення, де температура буде підтримуватись на рівні 1 — З °С (теплиця, підвал, веранда), і зберігайте в ящиках, горщиках та іншому посуді.

У вересні — жовтні розмножуйте хризантеми корейські поділом кущів або висадженням у горщики кореневих паростків.

Для одержання пізньоосінніх і зимових букетів дрібно- і крупно-квіткові хризантеми в середині вересня обережно викопайте з грядок, розсадіть у ящики, горщики та інші квіточники і занесіть до теплиці, веранди, кімнати.

Канни. Викопайте після перших заморозків, обріжте стебла на 12 — 15 см. Зберігайте в сухих  підвалах. При  температурі 5—6 °С  коре­невища повністю засипте сухим піском, а при температурі 10—12 °С -піском присипайте частково, злегка зволожуючи його слабким розчином марганцевокислого калію. Приміщення час від часу  провітрюйте.

Дельфініуми. Зібране   насіння   зберігайте   в  холодильнику.   Пізно восени висійте в ящики, наповнені сумішшю родючої землі і піску, ви­несіть на подвір’я, накрийте листям і снігом і тримайте там до бе­резня.

Гладіолуси викопайте у вересні — жовтні, бажано в бездощову погоду. Надземну частину обріжте і спаліть, бульбоцибулини розкладіть по сортах з відповідними етикетками. Сушіть на горищі чи в іншому добре провітрюваному місці 12—15 днів. Після цього зніміть луску, коріння, старі бульбоцибулини і досушуйте протягом 20—25 днів.

Підготовлені таким чином бульбоцибулини зберігайте в ящиках з сітчастим дном у марлевих або матер’яних торбинах при темпера­турі 5—10 °С.

Бульбобруньки (дітки) відділіть від материнських бульбоцибулин, очистіть від сміття і зберігайте в таких же умовах. Дітки — основний резерв розмноження і оновлення гладіолусів.

Тюльпани краще розміщувати на легких супіщаних або піщаних грунтах. Важкі грунти можна поліпшити внесенням піску, перегною й торфу. З мінеральних добрив на 1 м2 внесіть 40—50 г суперфосфату і ЗО—40 г калійних добрив.

Грядку ретельно вирівняйте, зробіть так, щоб на ній не застоювалась вода. Цибулини висаджуйте з таким розра­хунком, щоб вони укоренились до настання сталих морозів. Садіть на глибину трьох діаметрів цибулин (10—12 см).

На дно лунки або борозни покладіть шар піску в 2—3 см і на нього через 10 см розкладіть цибулини. Тюльпани добре зимують під снігом, але в безсніжні зими їх бажано прикривати листям або мульчувати перегноєм, торфом, компостом ша­ром 5—7 см.

Іриси (півники) у серпні — вересні підживіть фосфорно-калійними добривами. В цей час їх можна розмножувати поділом кореневищ.

Півонії — всім квітам квіти. У них декоративні не лише квіти, а й листя. Найкращий спосіб їх розмноження — поділ кущів у другій поло­вині серпня — на початку вересня. В цей час на них добре розвинуті бруньки відновлення, але ще не почалося осіннє коренеутворення.

Краще ділити 3—4-річні кущі, викопавши, залиште їх на 3—5 годин у тіні, щоб коріння підв’яло і не ламалось. Діліть так, щоб не пошкодити бруньок відновлення і зберегти якомога більше коріння — якщо їх 4—6, півонії можуть еацвісти на другий рік, але при сильному пошкодженні кореневої системи цвітіння може настати тільки на другий — третій, а то й на четвертий рік.

Дрібні, пошкоджені корінці видаліть, коре­невища опустіть у слабкий розчин марганцевокислого калію. Кущі висад­жуйте через 70—80 см в ями глибиною і шириною 60 см, в які покладіть суміш перегною, попелу і невеликої кількості мінеральних добрив. Особ­ливу увагу звертайте на глибину садіння — бруньки заміщення після того, як осяде грунт, повинні бути засипані ним не більше як на 3—5 см. При глибшому вони зацвітуть лише через 3—4 роки або не будуть цвісти зовсім. Пізно восени півонії прикрийте шаром листя, торфу, пере­гною чи компосту товщиною 10—15 см.

Газонні трави підживіть компостом, торфом, перегноєм. Мульча з цих органічних добрив захистить рослини від вимерзання у безсніжні зими. Навколо газону, а також квітів, що зимують у грунті, при необхідності викопайте невеликі рівчаки, які будуть відводити з грядок воду — застоювання води на них може призвести до вимокання або випрівання трав і квітів.

Лілії. Це багаторічні цибулинні рослини і висаджувати їх краще у вересні — жовтні. Цибулини зразу ж після викопування пересадіть на потрібне місце, не допускаючи їх висихання, на відстані 20—40 см. Залежно від розмірів загортайте їх на глибину 15—-25 см від основи.

Ділянку під них удобріть перегноєм або іншим органічним добривом. Після висадки прикрийте їх цими ж матеріалами. Як і для інших рослин, що зимують у грунті, важливо, щоб на грядках не застоювалась вода. На одному місці лілії можна вирощувати 3—6 років.

Айстри. У кінці жовтня обріжте кущі багаторічних айстр, а з одно­річних наприкінці вересня — у жовтні зберіть насіння. Ознакою його достигання є поява в кошиках пушку. Недостигле насіння, що перебуває в молочно-восковій фазі, дозорюйте з квітконосами в сухому теплому приміщенні, а рослини, що ще цвітуть, пересадіть у горщики, перене­сіть у тепле приміщення, де вони доцвітуть і сформують насіння

Tags:

Leave a Reply