You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Як боротися з шкідниками саду

Найкраще знищувати шкідника ще до цвітіння яблуні.

Перед початком виходу гусениць з-під щитків у період розпускання бруньок дерева обприскують однопроцентною бордоською рідиною, до якої на кожні 10 л додають 100 г масляної емульсії ДДТ або 40 г пасти ДДТ.

Перед цвітінням у фазі рожевого бутона обробку повторюють та­ким же розчином.

Добрі наслідки дає також обприскування 0,2%-ним хлорофосом або 0,3%-ним метафосом. Але ці препарати не можгга змішувати з бор­доською рідиною, їх застосовують в суміші з її замінниками: цішебом (0,5%), цирамом (0,7%) чи хлорокисом міді (0,3—0,4%).

Якщо дерева не обприскували до цвітіння і помітні пошкодження яблуневою міллю, то їх обробляють зразу після цвітіння, коли обсиплеться близько 80% пелюсток. Застосовують суспензію 30%-ного порошку ДДТ (70 г на 10 л) в суміші з 1%-пою бордоською рідиною або 0,2%-ний хлоро­фос чи 0,3%-ний метафос і карбофос в суміші з 0,5%-ним цинебом чи хлорокисом міді або 0,7%-ним цирамом.

У теплу погоду (20° і вище) можна також застосовувати біопрепарат ентобактерин в 0,5%-пій кон­центрації.

На присадибних ділянках, де в міжряддях саду вирощують ягідні та овочеві культури, не можна застосовувати отрутохімікатів, треба вручну зібрати і спалити павутинні гнізда або обприскати еитобактерином.

На Україні найбільше шкодять чотири види плодових пильщиків: яблуневий — на Поліссі та в Лісостепу, грушевий — в степовій зоні та в Криму, чорний сливовий — на Поліссі та в Лісостепу і жовтий сливовий — в Криму.

Це невеликі перетинчастокрилі комахи, які літають під час цвітін­ня плодових дерев і відкладають яєчка в квітколоже квіток. Після цвітіння відроджуються личинки і пошкоджують зав’язі плодів. При масовому роз­множенні шкідники можуть знищувати до 80% зав’язі.

Пошкодження пильщиками та плодожерками схожі, проте їх треба розрізняти Гусениця яблуневої плодожерки виїдає частішу насіння, а ли­чинка яблуневого пильщика з’їдає повністю все насіння і руйнує насінну камеру.

Вихідні отвори плодожерки сухі, закриті сухими екскрементами, скріпленими павутиною, а отвори пильщика лишаються відкритими і з них часто витікає рідина бурого кольору. Сливова плодожерка пошкоджує м’я­куш плоду, а пильщик з’їдає і насінину.

Не співпадають також строки пошкодження плодів пильщиком і плодожеркою. На той час, коли почина­ють розвиватись гусениці плодожерки, майже всі плоди, пошкоджені пильщиками, опадають.

Пильщиків найкраще знищувати під час льоту, щоб не допустити відкладання яєць. Для цього дерева обприскують перед цвітінням 0,2%-ною суспензією 50%-ного порошку гамма-ізомеру гексахлорану (20 г на 10 л води) або 0,2%-ним розчином хлорофосу чи 0,3%-ного емульсією метафосу.

У боротьбі з пильщиками велике значення має збирання і знищен­ня пошкоджених плодів. Цей захід треба широко застосовувати в невели­ких садах, особливо на присадибних ділянках.

Щоб позбутися плодожерки, дерева првтягом літа обприскують хлорофосом чи фосфамідом (0,2%-ним) 4—5 разів. Метеликів виловлюють на мелясу, налиту в коритця. У другій половині червня накладають на стовбури ловильні пояси, з яких через кожні 8—10 днів вибирають і зни­щують гусениць і лялечок.

Червиця в’їдлива дуже небезпечний шкідник саду та лісових на­саджень.

Червиця в’їдлива швидко розмножується. Один метелик-самиця від­кладає до 2000 яєчок. Гусениці, які з них відроджуються, пошкоджують дерева протягом двох років.

Молоді гусениці вгризаються в однорічні пагони, які в’януть і заси­хають. На таких пагонах засохле листя не обпадає, а залишається на зиму. На другий рік життя гусениці переходять в більш товсті, а потім у скелет­ні гілки і стовбури, проточують у них ходи, від чого дерево хворіє і гине.

З плодових найбільше пошкоджуються яблуня, груша, абрикоса. Особливої шкоди червиця завдає у південних областях України та в Криму, де бува­ють випадки загибелі цілих масивів плодових насаджень.

Боротьбу з червицею в’їдливою треба вести в усіх насадженнях, де вона виявлена.

Leave a Reply