You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Характеристика господарсько-біологічних осбливостей яблунь і груш

Яблуня — найбільш поширена плодова порода. Розмір і форма крони дерев значною мірою зале­жить від підщепи. На насіннєвих підщепах дерева сягають 10—12 м висоти, на карликових — до 2,5—4 м.

Основна маса кореневої системи розмі­щується на глибині 0,3—1 м, виходячи в горизон­тальному напрямку далеко за межі проекції крони.

Надземна частина більшості сортів яблуні взимку витримує пониження температури до —ЗО—35°, але коренева система пошкоджується при зниженні температури в зоні її залягання по­над —14—16° на насіннєвих підщепах, а в бага­тьох вегетативне розмножуваних (М 9, М 4) — по­над —9—10°.

В останні роки виведено зимостійкі форми кленових підщеп, здатних витримувати зни­ження температури в грунті до —13—16°.

Для південної і західної зон республіки з м’я­ким кліматом рекомендуються карликові підщепи М 9, М 26, для середньої і північної зон — слабо­росла підщепа 62-396. Із середньорослих підщеп в усіх зонах для садоводів-любителів рекомендую­ться ММ 106, 54-118, 1-48-41. На піщаних грунтах Полісся в умовах достатнього зволоження можна використовувати також підщепу М 3.

Плодоносить яблуня на плодухах, кільчатках, плодових прутиках, а деякі сорти закладають квіт­кові бруньки і на однорічних пагонах. Кільчатки — це короткі (0,5—5 см завдов­жки) річні прирости, які закінчуються добре сфор­мованою квітковою або вегетативною брунькою.

Плодушки — короткі прирости, на яких вже утворювались плоди, про що свідчить наявність плодових сумок — потовщень пагонів, на яких доб­ре помітні сліди прикріплення плодів. Плодух й — старі багаторічні плодові утворення, що скла­даються з розгалужених плодушок.

Плодухи стар­ше шести — восьмирічного віку потребують омоло­дження під час обрізування. Списики — одно­річні плодові гілочки завдовжки 5—15 см, які за­кінчуються квітковою брунькою. Плодові пру­тики — однорічні прирости завдовжки близько ЗО см з верхівковою квітковою брунькою.

Груша — цінна плодова порода. Як і яблуня, вона може забезпечувати споживачів свіжими ви­сокоякісними плодами майже протягом усього року. Дерева часто сягають 12—16 м висоти. У по­рівнянні з яблунею менш холодостійка культура, хоч деякі сорти витримують морози до —25—ЗО °С.

При вирощуванні на сіянцях дикої груші, Олександрівки тощо дерева утворюють стрижневу, гли­боко проникаючу в грунт кореневу систему.

При щепленні на слаборослих підщепах (айва) фор­мується розгалужена коренева система, розміщена на глибині 0,3—0,6 м. З айвою добре зростаються не всі сорти, деякі потребують проміжного щеп­лення. Груша плодоносить на плодухах, плодушках, кільчатках, плодових прутиках.

Leave a Reply