You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Вирощування овочевих культур розсадним методом

Суть розсадного методу полягає в тому, що на почат­ку свого росту рослини потребують площі в 50—200 ра­зів меншої, ніж у період формування врожаю. Саме на невеликій площі легше створити сприятливі умови для їх росту і розвитку.

В Україні близько 40 % овочевих культур вирощують методом розсади. Найбільш економічно вигідний, він у районах Полісся та західного Лісостепу, де період веге­тації коротший, ніж у лівобережній частині.

Розсаду для відкритого грунту вирощують у плівко­вих теплицях, парниках, утепленому грунті, а пізньої і цвітної капусти (третього та наступних строків посад­ки) — у розсадниках.

НАЗЕМНІ ПАРНИКИ. Здебільшого це переносні парники. Виготовляють їх переважно на 4—6 рам. Від заглиблених вони відрізняються тим, що не мають котло-вана. В таких парниках затрати праці на набивку й очи­щення менші, бо ці роботи якоюсь мірою можна механі­зувати.

Разом з тим наземні парники потребують більшої кількості біопалива (на ЗО %), а тепловий режим у них гірший. Тому починають їх експлуатувати пізніше, ніж заглиблені. Наземні розміщують на території з високим стоянням ґрунтових вод.

УТЕПЛЕНИЙ ГРУНТ. Найпростішим видом закри­того грунту є утеплений грунт. Його розміщують на при-парникових ділянках, південних схилах або рівнинних площах, захищених від панівних вітрів насадженнями чи будівлями.

В утепленому грунті вирощують розсаду хо­лодостійких культур для відкритого грунту. Розрізняють такі види утепленого грунту: холодні розсадні грядки та розсадники, заглиблення, парові грядки, гребені й за­глиблення, утеплені розсадники і теплофіковані ділянки.

ХОЛОДНІ РОЗСАДНІ ГРЯДКИ. Це звичайні гряд ки на городах, які вкривають на ніч і на час різкого зни­ження температури. Закладають їх на родючих легких і середньосуглинкових грунтах. Восени під оранку вно­сять 80—100 т/га гною або 50—60 т/га перегною з пар­ників.

Рано навесні, при дозріванні верхнього шару грун­ту, вносять мінеральні добрива, якщо є така потреба, розпушують грунт і сіють холодостійкі культури на роз­саду (середньостиглу капусту та ін.).

ХОЛОДНІ РОЗСАДНИКИ. На відміну від холодних розсадних грядок вони мають короб або стаціонарні чи переносні плівкові покриття. Як каркас для такого по­криття використовують дуги з дроту, ліщини чи лози.

Розміщують холодні розсадники на спеціально підготов­леній площі. Ширина розсадника повинна бути такою, як і парника, щоб при несприятливих умовах використо­вувати для вкриття парникові рами. Призначення і ви­користання холодних розсадників таке саме, як і роз­садних грядок.

ЗАГЛИБЛЕННЯ. На підготовлених ділянках плугом або підгортачем нарізають борозни глибиною 20—25 см. В них висівають насіння або висаджують сіянці. При не­сприятливій погоді рослини накривають плівкою або ін­шими матеріалами. Під час догляду за рослинамм бороз­ни поступово засипають землею.

ПАРОВІ ГРЯДКИ влаштовують довільної довжини і ширини. Для цього плугом, підгортачем або канавоко­пачем роблять широкі борозни, наповнюючи їх біопали­вом (товщина шару — до ЗО см).

Останнє можна також накладати прямо на грунт. Зверху на біопаливо насипа­ють шар грунтосуміші (землі) товщиною 20 см. Потім грядки вирівнюють, злегка ущільнюють і висівають насін­ня або висаджуть сіянці.

Leave a Reply