You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Вирощування капусти

«Борщ та капуста — так хата не пуста» — в цій українській народ­ній приказці мудро підкреслена роль капусти у харчуванні людини. Не втратила вона популярності і в наш час завдяки своєму універ­сальному призначенню, її можна споживати в сирому вигляді, смажити, тушкувати, варити, квасити…

Це справді овоч номер один, оксобливо якщо взяти до уваги, що капуста відзначається значними лікувальними властивостями. З давніх-давен капусту білоголову використовували для лікування хвороб печінки і селезінки, опіків, виразок, екземи. В останні роки офіційна медицина особливу увагу звертає на капусту як дійовий засіб лікування виразки шлунка.

Для цього найкраще вживати свіжоприготовлений сік. Мова йшла лише про капусту білоголову (до речі, вона бував ранньо-, середньо- та пізньостигла). Крім неї, любитель на своєму городі може виростити і такі цікаві види капусти, як червоноголова, савойська, брюссельська, цвітна, броколі, кольрабі, листкова та декоративна.)

Характерно також, що турботи овочівника розпочинаються і закін­чуються капустою — вже в січні він розпочинав вирощувати розсаду ранньостиглої капусти, першою її висаджує в грунт, а восени останньою з городу збирає пізню капусту.

Як тільки починає достигати грунт — підсихають гребеш нарізаних з осені борозен, відведених під ранньостиглу капусту, — треба висаджу­вати розсаду. Але не всю, а лише третю чи четверту частину. Якщо складаються сприятливі умови, з цих рослин, накритих переносним плівковим каркасом, ви одержите надранню продукцію.

Однак слід мати на увазі, що після затяжного похолодання ці рослини можуть застрілку-ватися — замість головки виросте цвітуха, не придатна для споживання. Більше половини розсади висадіть через 7 —10 днів після настання сталих теплих днів, а решту ще через 10—12 днів. З них буде одержана продукція перед формуванням середньостиглої капусти.

У Криму та південних областях республіки надранню капусту можна одержати в озимих сортів цієї культури — Дербентської місцевої по­ліпшеної та Апшеронської. Насіння цих сортів висівають в кінці серп­ня — на початку вересня з тим, щоб рослини сформували 8—-10 справж­ніх листків.

Перед настанням сталих холодів рослини вкрийте листям або перегноєм, а навесні зніміть укриття, розпушіть грунт, підживіть росли­ни азотними добривами і накрийте плівкою.

Відстань між рослинами ранньої капусти в рядах і міжряддями повинна становити 45—50 см.

Середньостигла капуста (Слава 1305, Білоруська 455, Слава гри-бовська 231) для споживання повинна бути готовою в середині — кінці липня, а тому з висаджуванням її розсади поспішати не слід. Якщо ж ви не змогли виростити розсаду і середньостиглу капусту думаєте одержати з насіння, то висівати його слід з настанням теплих днів. Міжряддя збільшити до 50—60 см, розміщуючи рослини в рядку через 35—40 см.

Пізньостиглу капусту висаджуйте останньою з усіх розсадних, а якщо вирощувати без розсади, то насіння висійте в лунки на початку — в середині травня (на 25—ЗО днів раніше зазначених в таблиці 5 строків висаджування розсади).

Є середньопізні сорти (Брауншвейзька, Єленовська, Можарська місцева, Столична, Подарок), які використовують для соління і осінньо-зимового споживання до 1 січня. Пізньостиглі сорти (Амагер 611, Білосніжка, Харківська зимова, Южанка 31, Ланге-дейкер, Українська осінь) добре зберігаються, їх використовують з другої половини зими і на початку весни. Розміщують їх з міжряддя­ми 60—70, а в ряду через 40—50 см.

Доглядаючи за капустою, слід мати на увазі, що це вологолюбна рослина, а тому на півдні, сході, а іноді і в інших районах республіки обов’язково треба регулярно поливати, особливо під час утворення головок: ранню капусту 6—8, пізню — 10—12 разів, витрачаючи на 10 м2 по 500—600 л води.

Можна поливати по борознах, але дощу­вання сприяє кращому розвиткові рослин. Важливо також після кожного поливу і дощу грунт глибоко розпушувати. Добре реагує капуста і на підживлення. Перше з них проведіть через 10—12 днів після ви­саджування розсади або після проривання безрозсадної капусти.

Краще підживлювати гноївкою, розбавленою в 4—5 разів водою (відро води на 10 рослин); вдруге — на початку утворення головок, при цьому на відро води додати ЗО—40 г попелу і витрачати цей розчин на п’ять рослин; втрете — через 20—25 днів.

Якщо немає гноївки, дати міне­ральні добрива, розчинивши в 10 л води 20—ЗО г сечовини, ЗО—40 — суперфосфату і стільки ж сірчанокислого калію або інших калійних добрив. Застерігаємо, що надмірне азотне живлення може призвести до захворювання, головки погано зберігатимуться. Не слід допускати перерв у поливах, тому що це може викликати розтріскування головок.

На перших фазах розвитку рослин капусту можуть пошкодити личинки капустяної мухи. Для відлякування дорослих комах грунт біля коренів рослин обпудріть тютюновим пилом або іншими препара­тами з різким запахом. Щоб зменшити витрати препарату, його можна «розбавити» попелом або сухою дорожньою пилюкою.

Капуста червоноголова (Гако, Міхневська, Кам’яна го­лівка 447) мав червоно-фіолетове забарвлення. Головки в неї дещо дрібніші, ніж у білоголової. Вони містять більше цукру, добре збері­гаються і вважаються цінним зимовим салатним продуктом. Споживають переважно свіжою, але можна також тушкувати і маринувати. Агротех­ніка не відрізняється від вирощування білоголової капусти.

Капуста савойська (Вертю 1340, Ювілейна 2170) також має багато спільного в агротехніці і в зовнішньому вигляді з білоголовою, але головки рихліші з зеленкуватим гофрованим листям. У ній міститься більше білків, вуглеводів і солей. Використовують для приготування голубців, салатів, як начинку для пиріжків, її можна тушкувати і смажити.

Брюссельську капусту (Геркулес 1342) теж вирощують для одержання головок, а вірніше – головочок розміром з грецький горіх або куряче яйце. Вони відзначаються високим вмістом мінеральних солей, білків, вітамінів, вважаються продуктом високої дієтичної цінності, їх рекомендують споживати хворим на серцево-судинні хвороби, вони сприяють загоюванню ран.

З них готують супи, гарніри або тушкують. Рослина не терпить затінення, її краще вирощувати як кулісну культуру на огірках, моркві та інших низькорослих культурах. В неї довгий період росту, а тому слід вирощувати з розсади, висіяної в ті ж строки, що й середньостиглої білоголової капусти.

Потребує регулярних подивів через 10—12 днів і глибоких розпушувань грунту. Щоб стимулювати ріст головок, з початком їх масового зав’язування надламайте верхівку стебла. Не можна обламувати нижні листки, тому що рослини гірше будуть рости і формувати урожай.

Цвітна капуста (Гарантія, МОВІР 74, Сніжинка, Скороспілка) користується великим попитом завдяки неповторним смаковим якостям, високому вмісту сухих речовин і білків. В їжу використовують притиснуті один до одного, ще не розпуклі пуп’янки.

Вирощувати її можна в два строки — навесні та восени. Вона погано витримує спеку, а тому на півдні влітку важко одержати хорошу про­дукцію. Для весняної культури її розсаду слід вирощувати в ті ж строки і за таким же режимом, що і ранньостиглу білоголову капусту, подібна й агротехніка.

Розміщувати її можна як кулісну культуру. Особливу увагу звертайте на своєчасні поливи. При необхідності під­живлюйте тими ж добривами і в дозах, що й для ранньостиглої капусти.

Щоб головки не жовкли і не грубіли, після того, як вони до­сягнуть розмірів 5—7 см, над ними надломіть кілька листків і накрийте ними головки. Не треба зволікати з збиранням урожаю — головки можуть пожовкнути, стати рихлими, грубими і гіркими.

Броколі (Вітамінна) — різновидність цвітної капусти. В їжу спо­живають пагони зеленого з фіолетовим відтінком кольору. Агротехніка її подібна до агротехніки цвітної. Погано витримує кислі грунти (тому їх слід вапнувати), а також літню спеку.

Вирощувати її треба з 35—45-денної розсади, після висаджування якої через 35—55 днів можна одержати товарні головки. Щоб налаго­дити конвейєр цієї капусти, розсаду вирощуйте з проміжками 35— 55 днів.

Рослини розміщуйте з міжряддями 50—60 см, а в рядку через 25—40 см. Збирайте при утворенні основної маси пуп’янків, зрізаючи пагони довжиною 20 см.

Кольрабі (Віденська біла 1350, Віденська синя) — капуста-ріпа або черевата. В їжу споживають стеблоплід — химерно змінене, що роздулось, як куля, стебло. Вміст вітаміну С в ній вищий, ніж у лимоні, багато міститься цукру і білка. Свіжий очищений стеблоплід можна тушкувати, варити і смажити.

Це порівняно невибаглива рослина, витримує невелике затінення, її можна вирощувати як рослину-ущільнювач. Вирощують її з розсади, підготовленої за таким же режимом як і ранньостиглої білоголової капусти. Розміщують з міжряддями ЗО—40 см і в рядку через 25—ЗО см. Головне при догляді — своєчасні поливи і при необхідності підживлення азотними добривами.

Листкова капуста — невибаглива скоростигла рослина, окремі сорти якої дають продукцію через ЗО—40 днів після висіву.

Є дві її різновидності — пекінська і китайська. Китайська має дрібне листя, холодостійка, скоростигла, не пошкоджується шкідни­ками, але не утворює головок. Зустрічається дуже рідко. У пекін­ської капусти (Хібінська 5) листки гофровані, з різними відтінками забарвлення.

Вона утворює невеликі головки. Дуже вибаглива до вологи, холодостійка. В ній міститься великий набір білків, у тому числі лізин — одна з найбільш необхідних для організму амінокислот. Це продукт багатопланового споживання — рано навесні з неї готують салати, вико­ристовують для приготування голубців, нею можна прикрашати салати, холодні й рибні страви.

Вона погано витримує пересаджування, а тому її слід висівати на постійне місце з відстанню між рядами ЗО см і в ряду через 15—20 см. Грунт повинен бути родючим. Якщо рослини погано розвиваються, їх можна підживити азотними добривами (20 г на 10 л води).

Не завадять на городі чи квітнику кілька кущів декоративної капусти з красивим кучерявим листям різних відтінків, що не пошкоджується  навіть морозами до 7—12 °С. Коли вже всі квітки восени загинуть від приморозків, декоративна капуста буде прикрашати ваше подвір’я. Це чудовий корм для домашніх тварин.

*   Всі види капусти бажано підгортати, що сприяє утворенню додатко­ вих коренів, поліпшенню умов живлення і підвищенню урожаю.

*   Кольрабі і брюссельську капусту не слід розміщувати на ділянках, де внесено гній, бо в таких умовах рослини формують велику листкову масу і не утворюють стеблоплодів і головочок.

Tags:

Leave a Reply