Вирощування капусти

Серед овочевих культур, вирощуваних в Україні, капусті належить одне з перших місць. Усі види капусти належать до родини хрестоцвітих, вони пере-хреснозапилювані й запилюються комахами.

Всі форми капусти — білоголова, червоноголова, савойська, брюс­сельська і кольрабі — дворічні рослини, а цвітна капус­та— однорічна.

Найбільш поширена білоголова капус­та, яка у багатьох областях України займає перше міс­це і серед інших овочевих культур становить 21—24 %, а, наприклад, у Житомирській, Закарпатській та Львів­ській областях — 28—ЗО % від загальної площі овочевих культур. За строками достигання білоголова капуста ді­литься на ранню, середню і пізню.

У ранніх сортів капусти від сходів до масового зби­рання стиглої продукції минає 100—120 днів, середніх — 130—140 днів, у пізніх— 145—200 днів. При безрозсад­ному способі вирощування цей період скорочується на 15—20 днів.

Для капусти придатні майже всі грунти. Білоголова капуста характеризується високою вимогливістю до вмісту води в грунті і до вологості повітря. Тому най­більш придатні для неї заплавні землі з родючим нанос­ним грунтом. Менш придатні піщані й дуже заболочені. Капуста виносить з урожаєм багато поживних речовин, головним чином калію та азоту.

Найкращі попередники для капусти: горох, боби, ква­соля, морква, петрушка, картопля, огірки, кабачки. Мож­ливе повторне садіння капусти по капусті, якщо на ді­лянці не поширені хвороби цієї культури.

Ранні сорти білоголової капусти достигають і спо­живаються вже на початку літа, а пізні використовують­ся для технічної переробки, на квашення, споживання свіжою взимку та навесні, іноді аж до нового врожаю.

Грунт для садіння ранньої капусти готують восени з одночасним приорюванням гною, а весною після борону­вання в два сліди та перед самим садінням проводять культивацію з боронуванням. Садять розсаду ранньої капусти з відстанню між рядками 60 см, а в рядку — 45— 50 см і відразу поливають.

Залежно від умов, поливають 6—7 разів. Збирають ранню капусту як тільки утворю­ються достатньо розвинуті головки: у південній частині України на початку, а в середній і північній — у другій половині червня.

Середньоранню капусту висівають у парники на пів-тора-два тижні пізніше ранньої, і, відповідно, пізніше висаджують розсаду у грунт на відстані 60—70 см між рядками і в рядку — 50—60 см, щоб висадити на гектар 27—28 тис. штук. Збирають у кінці липня і до середини вересня.

Пізню капусту можна висівати у відкритий грунт, за­лежно від сорту, в період від 15 квітня до 5 травня. Дог­ляд за розсадою пізньої капусти такий самий, як і за розсадою ранньої.

Сприятливі умови для росту розсади пізньої капусти (більше сонця, повітря, тепла) зменшу­ють тривалість її вирощування, і вона буває готова до висаджування в грунт через 45- -50 днів після висіву на­сіння. Пізня капуста вистигає за 150—-180 днів.

Для пізньої, крім ранньовесняного боронування ріл­лі, проводять дві культивації з боронуванням, а якщо по­верхня поля довго була під водою і важкий грунт ущіль­нився, то весною його переорюють й одночасно борону­ють, а потім маркірують. Площа живлення для пізньої капусти — 70X70 см, на вологих грунтах — 70×50 см.

На всіх грунтах під час посадки вносять органічні   або мінеральні добрива.

Протягом вегетаційного періоду капусту підживлю­ють не менше трьох разів: перший раз через 10—15 днів після садіння розсади, другий — через 15 днів після пер­шого підживлення і третій раз — під час зав’язування головок.

Кожного разу вносять повне мінеральне добри­во (азот, фосфор, калій) з розрахунку 25 кг/га поживних речовин. Поливають не менш як вісім разів, збирають пізню капусту в першій половині жовтня.