You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Вирощування цукровоі кукурудзи

ЦУКРОВА КУКУРУДЗА. Нерідко й тепер користу-ються давнім методом визначення якості посівного ма­теріалу: засипають у воду насіння, щоб використовувати тільки те, яке впаде на дно. Кращими для насінницьких потреб є зерна, які знаходяться в середній частині кача­на.

Перед сівбою насіння обробляють в 1 %-ному розчи­ні марганцівки (1 г на 100 г води). Для цього його у мар­левій торбинці опускають у розчин на 10 хв, після чого ретельно промивають у чистій воді.

Строки сівби визначають залежно від температури грунту, тобто коли середньодобова температура на гли­бині 10 см досягне 10—12 °С. Орієнтиром для першого строку сівби може бути початок цвітіння абрикосів, двох інших — з інтервалом у 15 днів, щоб налагодити своє­рідний конвейєр і мати цінний продукт з третьої декади липня аж до заморозків.

Сіяти в грунт краще рядковим способом з таким роз­рахунком, щоб на погонному метрі було не менше трьох-чотирьох рослин, ширина міжряддя 60—70 см, глибина загортання насіння 3—4 см.

Висівати краще не довгими рядками, а квадратиками чи прямокутними блоками, що сприяє кращому запиленню. Відомо, що найбільшим во­рогом кукурудзи є сама кукурудза. Це справедливі сло­ва, тому що загущення посівів призводить до різкого зменшення врожаю качанів.

Для харчових потреб зерно споживають у фазі молоч­ної стиглості, коли воно має найбільше цукру. Качани цукрової кукурудзи готові до споживання на 20—25 день після цвітіння. Збирають їх тоді, коли стовпчики почор­ніють. Для перевірки готовності розкривають обгортки качана і нігтем натискають на зерно, з нього повинна ви­ділятися молочна рідина.

Leave a Reply