You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Вирощування цибулі ріпчастоі

ЦИБУЛЯ РІПЧАСТА досить поширена городня куль­тура, площа якої в Україні, залежно від району, стано­вить 7—11 % усієї городньої площі.

За формою цибулини бувають плескаті, округлі, дов­гасті; мають гострий смак, а є й солодкі сорти. При ви­саджуванні весною цибуля дає стрілку, яка зацвітає й утворює насіння, так звану чорнушку.

Для нормального росту і своєчасного вистигання ци­булі потрібне тепло, забезпеченість грунту вологою і по­живними речовинами. Найбільш придатними грунтами для цибулі є чорноземи, супіщані або глинисті з певним запасом поживних речовин. Цибуля нормально росте на­віть на трохи солонцюватих грунтах, що має, зокрема, велике значення для півдня України, де поширені такі грунти.

Кращі попередники для цибулі й часнику: капуста всіх видів, редиска, редька, помідори. Повторний посів цибулі й часнику на одному місці — не раніше, як через два роки.

На ріст цибулі позитивно впливає внесення гною, але доцільніше висаджувати її другою рослиною після вне­сення будь-якого гною. З мінеральних добрив найбільш підходять фосфорні, калійні та азотні, хоч останні затри­мують достигання.

Щоб одержати цибулю в рік садіння, спочатку виро­щують з великих цибулин сіянку, або арбажейку, тобто дрібну цибульку, яку висаджують на другий рік, але при цьому не слід висаджувати великі цибулинки, бо вони ут­ворюють стрілки.

Збільшення частки дрібної арбажейки можна досягти густим посівом нормальної схожості чор­нушки— до 60—70 кг/га, виділяючи для неї малозволо-жені ділянки. Висівають стрічками з 5—7 рядків з від­станню між стрічками 35—40 см, а між рядками — 8—10 см.

Загортають чорнушку на глибину 2—3 см. Сходи не проривають зовсім. Протягом вегетації ділянку три­мають у чистому стані, виполюють бур’яни, розпушують.

Збирають сіянку, коли починають засихати цибулин­ки, їх висушують, сортують. Відсортовані цибулинки роз­міром понад 15—18 мм (так званий вибірок) використо­вують для вигонки зеленої цибулі, а дрібнішу — для ви­рощування цибулі в наступному році.

Із сіянки вирощу­ють ті сорти, які за літо дають цілком розвинуту цибулю, придатну для господарського використання. Висаджува­ти арбажейку треба дуже рано весною.

Підготовка грунту до посіву (посадки) полягає в гли­бокій зяблевій оранці (перекопуванні), яку рано весною боронують або відразу здійснюють культивацію з боро­нуванням. Посадку арбажейки проводять сівалками, а на невеликих ділянках — вручну.

На поливних землях, городах, за умови механізованого догляду, сіянку реко­мендується висаджувати стрічками по два ряди з від­станню між ними 20—25 см, а між стрічками — 60 см. При висаджуванні арбажейки на незрошуваних площах ручним способом відстань між рядками повинна бути ЗО см, а в рядку — 7—8 см.

Основний догляд за посадженою цибулею полягає в З—5-разовому прополюванні бур’янів, розпушуванні по­верхні грунту й підживленні, а на поливних городах — ще й у достатньому поливі.

Підживлювати цибулю доцільно 3—4 рази: перший раз — після появи сходів, другий —• після проривання, третій — через 15 днів після другого підживлення і чет­вертий— через 15 днів після третього, вносячи кожного разу по 15—20 кг/га діючих речовин (азоту, фосфору, ка­лію).

Цибуля вважається стиглою, коли цибулиння по­жовкло і полягло, але при надмірній вологості, особливо під час дощів, вона знову починає рости і для зберіган­ня непридатна.

При хорошій погоді цибулю виривають із землі рука­ми чи викопують сапками або лопатами, а на великих площах та ущільнених грунтах при потребі підорюють плугом. Викопану цибулю залишають на кілька днів у тонких валках для просушування, яке закінчують після висихання цибулевої шийки та пожовтіння двох зовніш­ніх плівок, тобто сорочки цибулі.

Зберігати слід у сухо­му стані в прохолодному приміщенні. Плести цибулю у вінки необов’язково, хоча так її зручніше зберігати.

Leave a Reply