You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Виготовлення парників

ПАРНИКИ. Це найдавніший і разом з тим досить по­ширений вид споруд закритого грунту. Основне їх при­значення — вирощування розсади для відкритого грун­ту. Парники складаються з котлована, короба і рами. За конструкцією поділяються на одно- і двосхилі.

Частіше будують односхилі, оскільки вони тепліші порівняно з двосхилими. Парники бувають заглибленими і наземни­ми. Наземні в свою чергу поділяються на стаціонарні (ар. хангельські) і переносні (паризькі). Крім того, вони від­різняються і за способом обігріву. Останній може бути біологічним, технічним та сонячним.

За строками використання парники поділяють на ранні, середні та пізні. В Україні ранні парники на біо­логічному або технічному обігріві закладають у кінці січня — на початку лютого, середні — з другої половини лютого — на початку березня, а пізні — з середини бе­резня. Залежно від призначення парники можуть бути теплими, напівтеплими і холодними. У теплих темпера­туру підтримують у межах 20—28 °С. Тут вирощують пе­реважно сіянці, розсаду ранньостиглих сортів і тепло­любних культур. У напівтеплих парниках температура вночі знижується до 12—18 °С. Тому їх використовують для вирощування розсади середньостиглих сортів і за­кладають у дещо пізніші строки. Холодні парники закла­дають без обігріву (крім сонячного) і використовують для вирощування розсади холодостійких культур.

У виробництві найбільш поширені двадцятирамні парники. Городники ж будують переважно парники на 6—12 парникових рам.

Для вирощування розсади ранньостиглих сортів вико­ристовують односхилі заглиблені парники. Восени копа­ють котлован трапецієподібної форми шириною у верх­ній частині— 150 см, у нижній— 120—125 см. Глибина котлована-—70 см, а довжина залежить від кількості парникових рам.

Довжина стандартного парника (на 20 парникових рам) становить 21,2 м. Для вирощування роз­сади в березні — квітні котлован має бути глибиною 40— 50 см. У нього встановлюють короб, який виготовляють з дерева, цегли або залізобетону.

Висота дерев’яного ко­роба — до 40 см, товщина — 3—4 см, а цегляного або за­лізобетонного— 25—ЗО і 5—10 см відповідно. Ширина короба по зовнішньому периметру повинна відповідати довжині парникової рами — 160 см.

Щоб створити відповідний кут нахилу для проникнен. ня у парник світла і стоку води, південну сторону коро­ба роблять на 10—20 см нижчою від північної або за­глиблюють його. По ширині короба через 1—2 парникові рами (залежно від товщини дощок) встановлюють брус­ки (5X5 см).

Вони забезпечують однакову ширину коро­ба. Ці бруски слід розміщувати під стиками рам, що доз­воляє зменшити затінення рослин і надходження в пар­ник холодного повітря. Для того, щоб рами не сповзали, на південній стороні короба з внутрішнього боку роблять паз (2—3 см) або зовні набивають планку шириною 5 см. Ця планка також зменшує охолодження парника і повинна виступати вище короба на 2 см.

Парникову раму виготовляють довжиною 160 см та шириною 106 см із сухих соснових брусків. Обв’язку роблять з брусків (5,5X4,5 см). Брусок, яким раму кла­дуть на південну сторону короба, повинен бути на 1 см тоншим, щоб не утруднювався стік води.

Бруски з’єдну­ють подвійним шипом і скріпляють дерев’яними кілочка­ми. Після трирічного використання рам кути їх скріплю­ють металевими трикутниками. Три внутрішніх шпро-си роблять шириною 4,5 і товщиною 3 см.

Для того, щоб зменшити затінення рослин у парнику, ребра шпросів зрізають. На внутрішній стороні брусків та в шпросах роблять пази для скла. Перед складанням рам бруски і шпроси просочують антисептиками, шпаклюють щілини замазкою та фарбують суриком (оліфою).

Склять рами склом 2—3 мм завтовшки і ЗО—40 см завдовжки. Маса заскленої рами становить 18—20 кг. Останнім часом замість рам для покриття середніх і піз­ніх парників використовують поліетиленову плівку. Це здешевлює їх конструкції і полегшує працю доглядачів за рослинами.

Вночі і в холодну погоду для кращого зберігання теп­ла парники вкривають матами (2X1,2 м). На кожну раму ранніх парників виготовляють по дві мати, а для пізніх — по одній. При відсутності солом’яних мат засто­совують синтетичні плівки.

Tags:

Leave a Reply