You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Утримання грунту в садах

Молоді    плодові   дерева   своєю кореневою   системою   не   використовують усієї відведеної для них площі. Тому в міжряддях молодих садів рекомендується висаджувати суниці та різні просапні культури, зокрема картоплю, вирощування яких не шкодить плодовим деревам. Посів зернових культур, соняшника та кукурудзи, які дуже висушують грунт, не реко­мендується.

Щоб забезпечити добрий ріст дерев, треба, висаджуючи між­рядні культури, залишати досить широкі пристовбурні смуги і утримувати їх весь час під чорним паром.  В перші 1—3 роки після садіння саду пристовбурні смуги повинні бути завширшки не мен­ше 2 метрів, а потім їх щороку поступово збільшують і в 7—10 ро­ків доводять до 4—5 метрів.

Висаджувати міжрядні культури в присадибних садах можна протягом 10—15 років з початку закладання саду, після чого, в зв’язку з затіненням міжрядь кронами дерев, використання між­рядь тими чи іншими культурами стає недоцільним і його припи­няють.

Надалі грунт у плодоносних садах утримують під чорнив паром, а при можливості забезпечити достатнє поливання дерев – під природним або. штучним задернінням.

Для зменшення негатив­ного впливу безперервного пару (розпилювання грунту) слід періодично, через кожні 5—6 років, запроваджувати в окремих міжряддях саду короткочасне задерніння, тобто висівання не більше як на 2 роки сумішки багаторічних бобово-злакових трав.

Обробіток грунту. Основний обробіток грунту в садах — оранку або перекопування міжрядь, а також перекопування пристовбур­них смуг треба провадити обов’язково з осені.

Це сприяє ма­ксимальному нагромадженню вологи в грунті, знищує шкідників, особливо довгоносиків, що зимують під листям та у верхньому шарі грунту. Крім того, розпушена земля менше промерзає, що захищає кореневу систему дерев від морозів.

Орють грунт в зерняткових садах на 20—22, а в кісточкових та змішаних — 16—18 сантиметрів, але з таким розрахунком, щоб не пошкоджувалось коріння.

Пристовбурні смуги, де коріння розміщується ближче до поверхні, грунт перекопують на 12— 14 сантиметрів. Щоб запобігти пошкодженню основних коренів, лопату при перекопуванні ставлять ребром до стовбура.

Рано навесні в саду на всій площі закривають вологу граб­лями, а коли грунт трохи протряхне, провадять глибоке розпу­шування його сапками як у міжряддях, так і на пристовбурних смугах.

Протягом літа розпушування грунту і знищення бур’янів провадять не менше 5—6 разів. Наприкінці літа розпушування грунту припиняють з метою своєчасного закінчення росту та кра­щого визрівання деревини.

Удобрення. Для кращого росту і плодоношення плодові де­рева треба удобрювати як органічними, так і мінеральними добривами.

Органічні добрива (гній, торфофекальний та земляно-фекальний компост) вносять через рік, а мінеральні — щороку. Най­кращі наслідки дає внесення органо-мінеральної суміші — пе­регною, компосту або торфу з повними мінеральними добривами (азотними, фосфорними і калійними).

При внесенні добрив у при­стовбурні круги рекомендується дотримуватись таких орієнтов­них норм на 1 кв. метр: на підзолистих грунтах — гною або ком­посту 4—6 кілограмів, аміачної селітри 20 грамів, суперфосфату ) грамів, калійної солі 20 грамів; на чорноземах — гною або компосту 2—3 кілограми, аміачної селітри 15 грамів, суперфосфа­ту 50 грамів, калійної солі 10 грамів.

У плодоносних садах добрива вносять на всю площу з розра­хунку на одну сотку: на підзолистих грунтах — гною або компосту центнери, аміачної селітри 3 кілограми, суперфосфату 4 кілограми, калійної солі  1,5 кілограма; на чорноземах — гною або компосту 2,5 центнера,  аміачної селітри 2 кілограми, суперфо­сфату 5 кілограмів, калійної солі  1  кілограм.

При внесенні   органо мінеральної суміші зазначені норми органычних і  мінеральних добрив зменшують наполовину. Найкраще вносити добрива під перекопування або під оранку  в осінній період.

Азотні мінеральні добрива, які швидко змиваються водою, краще вносити навесні. Крім основного внесення добрив з осені, плодові дерева для забезпечення щорічного плодоношення треба підживлювати.

Пер­ше підживлення рекомендується провадити за 2—3 тижні до цві­тіння, вносячи по 0,7—1,0 кілограма аміачної селітри на одну сотку, а друге в червні перед закладанням квіткових бруньок з розрахунку 0,5—0,7 кілограма аміачної селітри та 0,4—0,5 кі­лограма калійної солі на одну сотку саду. При недостатньому за­безпеченні грунту вологою підживлення треба провадити лише за умови достатнього поливання.

На піщаних і супіскових грунтах, які погано тримають вологу, поливати треба частіше, ніж на звичайних чорно­земах і суглинках. Після кожного поливання грунт під деревами розпушують і по можливості мульчують.

Tags:

Leave a Reply