You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Удобрення саду мінеральними добривами

Ріст і плодоношення дерев, ягідних кущів та інших рослин супроводжується винесенням з грунту різних по­живних речовин. Компенсують їх добривами. Кажуть, що землю обманути не можна: чим вищий зібрано вро­жай, чим більше забрано з грунту поживних речовин, тим більше треба дати їй добрив.

Якщо перед посадкою дерев у ями внесено рекомен­довані норми органічних і мінеральних добрив, то в перші 3—4 роки вносити їх ще й поверхнево не потрібно: пе­редпосадкові запаси поживних речовин забезпечать доб­рий ріст молодого деревця і кущів, сповна підготують їх до плодоношення.

При удобренні молодих та плодоносних садів у пер­ших посилюють ріст вегетативної маси (скелета дерева, гілок, листя), у других — забезпечують регулярне і пов­ноцінне утворення репродуктивних органів, плодів.

По­силення росту досягається внесенням азоту, плодоношен­ня — фосфору і калію. Тому в молодих садах весною та на початку літа вносять головним чином азотні добрива, в плодоносних у першій половині вегетаційного періо­ду — азотні, в другій — фосфорно-калійні.

Перше поверхневе підживлення молодих садів можна почати з третього-четвертого року, розсіваючи добри­ва рано весною перед першим розпушуванням грунту з розрахунку 6—9 г поживної речовини на квадратний метр приштамбової смуги. Фізичну вагу (норму) кон­кретного добрива вираховують за процентним вмістом у ньому необхідного елемента (поживної речовини).

Так, аміачна селітра містить у собі 34—35 % азоту, а синте­тична речовина (карбамід) —46 %. Отже, склавши рів­няння (пропорцію), встановлюємо, що 6—9 г поживного азоту може забезпечити 18—27 г аміачної селітри, або 15—20 г карбаміду.

Друге підживлення азотом роблять зразу після цві­тіння, тобто через 35—40 днів після першого, а ще через 25—ЗО днів (після фізіологічного осипання зав’язі) азот вносять втретє, збільшуючи на 15—20 % кожного разу попередню норму добрива.

Ширина приштамбової смуги зумовлюється розміра­ми коренів. При округлій формі дерева його коренева система до 10—15-річного віку за розмірами приблизно однакова з надземною частиною. В старіших садах коре­ні виходять далеко за межі крон.

Те саме можна сказа­ти і про площинно-кронові сади. Тому й тут ширину при­стовбурної смуги визначають за параметрами сферично-кронових дерев: у три-, чотирирічних — 2, 2,5 м, у деся­ти-, дванадцятирічних — добрива вносять по всьому між­ряддю, розширюючи поступово смугу щороку на 0,5 м.

Починаючи з четвертого-п’ятого року (а точніше — з |часу першого хорошого врожаю), і в молодих садах вно­сять повне мінеральне добриво: азот, фосфор, калій.

При зрошенні норми добрив підвищуються, бо при і достатку вологи рослина може більше споживати поживних речовин. Тому в дощове літо вносять підвищені дози добрив.

Поліпшується засвоюваність останніх і регуляр­ним рихленням міжрядь, оскільки розсіяні туки, потрап­ляючій у вологі шари грунту, швидше розчиняються і вбираються рослинами.

Як показує практика, внесення мінеральних добрив розсіванням найбільш доцільне для садоводів-любителів, бо при цьому найменше допускається помилок.

Од­нак досвідчені аматори успішно застосовують удобрення саду в щілини, зроблені лопатами, ломами чи іншими за­собами, а також розводячи добрива у воді. При таких способах вони швидко потрапляють у глибші горизонти і дають швидший ефект.

Leave a Reply