Розмноження ягідних кущів

Розмноження рослин насінням застосовують переваж­но у селекційній роботі, серед садівників-аматорів воно не поширилося, оскільки вирощені таким способом рос­лини дуже рідко успадковують від материнського сорту всі цінні ознаки в комплексі.

Тобто висіяне насіння, на­віть з однієї ягоди, дає нові рослини, зовсім не схожі між собою. Але для тих, хто все ж таки виявив бажання ви­пробувати насіннєве розмноження, потрібно знати, як це правильно зробити.

Насіння добувають з плодів, які знаходяться у повній фізіологічній стиглості. Його відмивають від    м’якушу, просушують, розстеливши тонким шаром, і зсипають   у паперові пакетики. Висівають влітку зразу ж після одер­жання. Для цього необхідно старанно підготувати грядку. її акуратно перекопують, перемішуючи грунт з перегно­єм, вибирають коріння бур’янів та подрібнюють грудки.

Після цього щедро зволожують, роблять невеликі (гли­биною до 5 мм) борозни, в які висівають нчсіння, і через ситечко прикривають його тонким шаром  сипкого грун­ту. Слід пам’ятати, що глибоко висіяне насіння сходів не дає.

Після сівби грядку накривають поліетиленовою плів­кою, поверх якої рівним шаром насипають тирсу.   Шар тирси повинен бути 10—15 см завтовшки. У такому стані грядка залишається до весни.

Весною, як тільки можна вийти в поле, плівку знімають, а грунт в міру   потреби зволожують. Неприпустиме пересихання навіть верхньо­го шару грунту, оскільки сходи можуть загинути.

Протя­гом періоду вегетації за грядкою   доглядають — знищу­ють бур’яни, зволожують та розпушують грунт. Добрі ре­зультати дає підживлення сіянців пташиним    послідом. Розчин готується так: повне відро пташиного посліду за­ливають до країв водою і витримують 2—3 доби.

Потім беруть одну частину одержаної маси, розводять 10—12 частинами води і поливають грядку. Поливати краще на ніч. Таким самим розчином можна підживлювати й пло­доносні кущі та дерева.

Частина сіянців за один вегетаційний період може не досягти потрібних розмірів, тому їх залишають на доро­щування. На постійне місце висаджують сіянці з добре розвинутою кореневою системою та надземною частиною висотою ЗО—50 см.