Розмноження ягідних кущів
Розмноження рослин насінням застосовують переважно у селекційній роботі, серед садівників-аматорів воно не поширилося, оскільки вирощені таким способом рослини дуже рідко успадковують від материнського сорту всі цінні ознаки в комплексі.
Тобто висіяне насіння, навіть з однієї ягоди, дає нові рослини, зовсім не схожі між собою. Але для тих, хто все ж таки виявив бажання випробувати насіннєве розмноження, потрібно знати, як це правильно зробити.
Насіння добувають з плодів, які знаходяться у повній фізіологічній стиглості. Його відмивають від м’якушу, просушують, розстеливши тонким шаром, і зсипають у паперові пакетики. Висівають влітку зразу ж після одержання. Для цього необхідно старанно підготувати грядку. її акуратно перекопують, перемішуючи грунт з перегноєм, вибирають коріння бур’янів та подрібнюють грудки.
Після цього щедро зволожують, роблять невеликі (глибиною до 5 мм) борозни, в які висівають нчсіння, і через ситечко прикривають його тонким шаром сипкого грунту. Слід пам’ятати, що глибоко висіяне насіння сходів не дає.
Після сівби грядку накривають поліетиленовою плівкою, поверх якої рівним шаром насипають тирсу. Шар тирси повинен бути 10—15 см завтовшки. У такому стані грядка залишається до весни.
Весною, як тільки можна вийти в поле, плівку знімають, а грунт в міру потреби зволожують. Неприпустиме пересихання навіть верхнього шару грунту, оскільки сходи можуть загинути.
Протягом періоду вегетації за грядкою доглядають — знищують бур’яни, зволожують та розпушують грунт. Добрі результати дає підживлення сіянців пташиним послідом. Розчин готується так: повне відро пташиного посліду заливають до країв водою і витримують 2—3 доби.
Потім беруть одну частину одержаної маси, розводять 10—12 частинами води і поливають грядку. Поливати краще на ніч. Таким самим розчином можна підживлювати й плодоносні кущі та дерева.
Частина сіянців за один вегетаційний період може не досягти потрібних розмірів, тому їх залишають на дорощування. На постійне місце висаджують сіянці з добре розвинутою кореневою системою та надземною частиною висотою ЗО—50 см.