You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Підготовка парників

Ремонтують парники в літньо-осінній період. Вирівнюють поздовжні дошки ко­робів, прибивають поперечні планки, зміцнюють кути ме­талевими пластинками. В парникових рамах заміняють бите скло, поновлюють замазку і дезинфікують їх.

Для парників на біологічному обігріві заготовляють біопаливо. Найкращим біопаливом є кінський, овечий, козиний і кролячий гній. Це пояснюється тим, що на 7— 8 день після закладання його температура в парнику до­сягає 60—75 °С, а через 45—50 днів знижується до ЗО °С.

Тому такий гній насамперед потрібно використовувати для закладання ранніх парників. Коров’ячий і свинячий гній розігрівається до 50—53 °С, а через 8—15 днів його температура знижується до ЗО °С. Через це він викорис­товується для більш пізніх парників. Кращим від гною великої рогатої худоби за виділенням теплової енергії є органічне сміття (листя, кора, костриця льону, лушпин­ня соняшнику). Його використовують у суміші з соло, мистим гноєм. Температура горіння органічного сміття досягає 60—65 °С.

Для підвищення якості біопалива при нестачі кінсько­го гною готують суміші. Кращими сумішами є такі, у процентах: кінського гною — 40—50 та органічного сміт­тя — 50—60; кінського гною — 40—50, гною великої ро­гатої худоби — ЗО—40 і тирси або торфу — 20—30; кін­ського гною — 50, гною великої рогатої худоби — ЗО, сви­нячого гною — 20; кінського гною — ЗО, гною великої ро­гатої худоби — 25, свинячого гною — 25 і верхового торфу — 20.

Заготовляють біопаливо восени. Його складають у бурти або заглиблені кагати і добре ущільнюють. У та­кому стані (без доступу повітря) біопаливо добре збері­гається. Бурти і кагати } треба поливати гноївкою. Це сприяє витісненню з біопалива повітря, завдяки чому підвищується його якість.

Нещільно складений гній швидко загорається і втрачає свої властивості як біопа­ливо. На одну парникову раму ранніх парників заготов­ляють 0,7—0,8 т, середніх — 0,5—0,6 т, пізніх — 0,3—0,4, а наземних — 0,9—1,1 т біопалива.

Якщо біопаливо заготовляють за 20—ЗО днів до на­бивання парників, то його складають нещільно і в неве­ликі купи, щоб при низьких температурах почалося го­ріння.

Листя дерев та солому для біопалива заготовля­ють восени і зберігають у сухому стані. За 8—12 днів до набивання парників біопаливо розігрівають, тобто його перекладають нещільно в новий бурт.

За умови поганого розігрівання всередину бурта кладуть гарячий гній, розі­гріте каміння, поливають гарячою водою (80—90 °С) тощо. До гною додають також тирсу, слаборозкладений торф, солому, листя та інші матеріали.

На кожні 100 кг тирси вносять 1—2 кг вапна-пушонки і 0,2—0,3 кг амі­ачної селітри. На таку ж кількість торфу додають 2— 5 кг вапна залежно від кислотності. При відсутності вап­на його заміняють попелом з дерева.

Розігріте біопаливо закладають у парники за 8—10 днів до експлуатації. Якщо воно погано розігрілося, до­дають свіжий гній. Перед цим котловани парників очи­щають від снігу та льоду, а на дно і з боків кладуть ізо­ляційний матеріал (листя, солому) шаром 10—15см.

По­тім рівномірно і не щільно вкладають біопаливо. Посере­дині котлована та біля стін його злегка ущільнюють, щоб не утворювалися впадини й щілини.

Перед спорудженням наземних парників ділянку очи­щають від снігу та укладають біопаливо товщиною 40— 60 см. Потім зверху встановлюють короби і заповнюють їх гноєм так, щоб до країв залишилося 5—7 см.

Запов­нені біопаливом парники зразу ж накривать рамами і матами. Через 4—6 днів, коли гній розігріється й осяде, його ущільнюють по краях. Якщо біопаливо горить пога­но, воно потребує розігрівання, як і в бурті перед закла­дання^ у парники. Щоб запобігти росту грибів, поверх­ню гною присипають вапном або попелом (0,5 кг на 1 раму).

За 2—3 дні до сівби насіння в парники насипають грунтосуміш. Ознаками їх готовності до насипання грун-тосуміші є осідання біопалива, зволоження нижньої по­верхні скла і виділення пари. Товщина шару грунтосумі-ші в парнику при вирощуванні сіянців— 12—14 см, без­горщечкової розсади — 16—18, а горщечкової — 6—8 см.

У парниках на технічному та сонячному обігріві грун­тосуміш насипають шаром 18—22 см. Для профілактики чорної ніжки у розсади до грунтосуміші додають по 50 г ТМТД або 8 г цинебу на кожну раму.

У парниках, що діють на технічному обігріві, переві­ряють справність обігрівальних елементів, вносять гній і мінеральні добрива, перекопують та вирівнюють поверх­ню. В парниках на сонячному обігріві восени вносять добрива, а весною за 10—15 днів до початку робіт пере­копують грунт і накривають рамами.

Leave a Reply