You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Підготовка насіння до сівби

ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО СІВБИ. Велике зна­чення для одержання високоякісної розсади має перед­посівна підготовка насіння.

Завдяки їй підвищується по­льова схожість останнього, рослини набувають здатності до інтенсивного початкового росту, поліпшується стій­кість сходів проти несприятливих умов середовища та зменшується ураження їх хворобами. В практиці існує багато дешевих способів передпосівної підготовки насін­ня.

Основними з них є такі: калібрування, хімічна і тер­мічна обробка, намочування й пророщування, прогріван­ня, гартування, обробка біологічно активними речовинами, макро- і мікроелементами, дражування та барбатування.

КАЛІБРУВАННЯ. Це поділ насіння на фракції за масою і величиною. Є кілька способів його калібруван­ня. Найбільш простий — за допомогою вітру. У місцях протягів насіння висипають невеликими порціями з ви­соти 150—200 см на мішковину. При цьому не виповнене (щупле) насіння відноситься вітром на певну відстань.

Добре його калібрувати на ситах або решетах з різним діаметром отворів, їх можна придбати на базах або в магазинах «Зооветпостач». Насіння за довжиною (огірків, дині) калібрують на решетах з прямокутними щілинами, а кулясте (капусти, редиски, редьки) —з круглими.

Калібрувати насіння можна також за щільністю. Для цього його засипають у готовий 3—5 %-ний розчин ку­хонної солі чи 2—3 %-ний розчин аміачної селітри (20— ЗО г на 1 л води). При перемішуванні легке насіння спли­ває на поверхню, а ваговите — осідає. Те, що осіло, доб­ре (2—3 рази) промивають у чистій проточній воді, під­сушують до сипучості й висівають.

ХІМІЧНА Й ТЕРМІЧНА ОБРОБКА. Деякі хвороби овочевих культур передаються з насінням. Тому перед посівом його обробляють отрутохімікатами для знищен­ня спор грибів і бактерій. Для цього на 100 г насіння ви­користовують 0,6—0,8 г препарату ТМТД або ж 0,3— 0,4 г тігаму. Насіння та один з названих отрутохімікатів засипають у скляну банку чи пляшку з-під молока, щіль­но закривають кришкою і змішують протягом 5 хв.

Крім цих препаратів, використовують також 1 %-ний розчин марганцевокислого калію. В ньому протруюють насіння огірків, кабачків, динь, патисонів, помідорів, пер­цю (1 г препарату на півсклянки води). В такому розчи­ні насіння витримують 15—20 хв, а потім 2—3 рази про­мивають у чистій воді. Ефективна також термічна його обробка.

Так, насіння капусти, заражене бактеріозом, прогрівають у гарячій воді при температурі 50 °С протя­гом 20 хв, а фомозом — 40—45 °С протягом ЗО хв. Проти вірусних хвороб насіння помідорів прогрівають у сушиль­ній шафі дві доби при температурі 50 °С, а огірків — З доби при 76 °С.

НАМОЧУВАННЯ І ПРОРОЩУВАННЯ. Цей спосіб підготовки насіння до сівби на 5—7 днів прискорює по­яву сходів та сприяє одержанню більш раннього врожаю. Намочують насіння при температурі 18—20 °С у дерев’я­ному, скляному, емальованому посуді або на розстеленому брезенті чи мішковині.

Для насіння селери, столо­вих буряків потрібно 100—110 % води від їх маси; по­мідорів, перцю, баклажанів — 70, цибулі, капусти, каву­нів, гарбузів — 60; дині, огірків, патисонів, кабачків — 50 %.

Спочатку насіння заливають половинною дозою води, а коли вона вбереться,— додають решту. Весь час його перемішують, спочатку через 2, а потім — 4 год. Насіння селери, ревеню, цибулі намочують 48 год.; помідорів, столових буряків, салату —• 24; огірків, дині, патисонів, кабачків, гарбузів, кавунів та капусти— 12 год. Хороші результати дає намочування насіння у воді із снігу.

Для пророщування намочене (набубнявіле) насіння розстеляють тонким шаром у приміщенні з температу­рою 20—25 °С і прикривають зволоженою мішковиною. Його можна висипати в тарілку, чашку Петрі або іншу посудину на вологий фільтрувальний папір чи тканину.

Для підтримання оптимальної вологості насіння прикри­вають цими ж матеріалами, а тарілки накривають склом. Закінчують пророщування, коли накільчиться 1—5 % на­сіння. Потім його злегка просушують у затіненому місці і висівають у вологий грунт, у сухому — насіння втрачає схожість.

ПРОГРІВАННЯ. Передпосівне прогрівання сухого насіння овочевих культур значно підвищує енергію про­ростання і схожість. Для цього його розстеляють тонким шаром на 3—5 днів на підвіконні, а також застосовують штучний обігрів у термостатах, сушильних шафах, бата­реях, на печі і т. д.

Прогрівають однорічне насіння огір­ків, дині та інших гарбузових культур у термостаті 2 год. при температурі 55—60 °С, або 10 год.— при 40 °С.
Це не тільки знезаражує його, а й збільшує кількість жі­ночих квіток (зав’язі), що значно підвищує врожайність.

ГАРТУВАННЯ. Підготовка насіння цим способом підвищує стійкість овочевих культур до понижених тем­ператур. Дії таких температур піддають набубнявіле на­сіння. Найпростіший спосіб загартування — короткочас­не проморожування набубнявілого насіння.

Після того, як 3—5 % насіння помідорів та огірків накільчиться, його поміщають у сніг або на лід і витримують там 2—3 дні при температурі О—З °С.

Для загартування насін­ня використовують і перемінні температури. Так, намоче­не насіння огірків, динь, помідорів та кавунів протягом 10—12 діб витримують 12 год.    при   температурі    18—20 °С, а решту 12 “од.— 0—10 °С.

Насіння огірків доцільно загартовувати 5 діб, з них 6 год.— при температурі \8—20 °С і 18 год.— 2—З °С. Загартоване насіння схо­дить на 2—7 днів раніше, ніж сухе, а врожай підвищу­ється на 25—30 %.

ОБРОБКА НАСІННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ, МАКРО- І МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ. Намочування насіння поєднують з обробкою біологічно активними, та поживними речовинами.

Насіння огірків і помідорів намочують у 0,003 %-ному, цибулі — 0,005 %-ному розчині гетероауксину; 0,017 %-ному — янтарної кислоти. Насіння помідорів, огірків, капусти тримають 24 години в 0,002 %-ному розчині нікотинової кислоти.

Ге­тероауксин і названі кислоти є біологічно активними ре­човинами. З мікроелементів для намочування насіння протягом доби використовують розчин Мп5О4 (0,5— 1,0 %); Н3ВОз (0,22—0,25); ЬШ4МоО4 (0,05—0,1); М§5О4 (0,02-0,1); Со(М03)2 (0,005-0,05); Си5О4 (0,001 %).

Овочівники практикують також обробку насіння ви­тяжкою попелу з дерева. На відро води (10 л) додають 200 г попелу і настоюють 1—2 доби, періодично помі­шуючи.

Настій зливають, і в ньому намочують насіння 4—6 год. Крім того, застосовують сечу тварин у концент­рації 16—50 % і водний розчин коров’яка (1 частина па 7—10 частин води). Після намочування насіння підсушу­ють і висівають.

ПОСАДКА РОЗСАДИ. Приживання рослин після пе­ресаджування з розсадника насамперед залежить від збереження кореневої системи та співвідношення між втратою ними води і її надходженням з грунту.

Сприяє цьому і передпосадкове зволоження грунту, підвищення вологості повітря, посадка в похмуру погоду або в дру­гій половині дня, коли температура повітря знижується, а також скорочення до мінімуму часу від вибирання до посадки.

Безгорщечкову розсаду потрібно висаджувати із зем­лею, щоб зберегти якомога більше коренів. Рядки роб­лять прямолінійними, а рослини в них розміщують на однаковій відстані.

Глибина посадки розсади — до осно­ви першого справжнього листка. При садінні треба сте­жити, щоб корені не загинались, а рослини не розміщу­валися дуже глибоко або мілко. Горщечкову розсаду ви­саджують у ямки і добре ущільнюють вологий грунт.

Безгорщечкову переважно висаджують з поливом і теж добре ущільнюють грунт біля коренів, щоб не утворився повітряний простір.

Посаджена розсада повинна міцно триматися в грун­ті. Перевіряють це таким чином: беруть розетку листків розсади між два пальці і тягнуть вгору. Якщо навіть листочки обриваються, а рослини залишаються в грунті, то посадка проведена добре.

Розсаду при потребі рясно поливають і мульчують перегноєм або сухим і пухким грунтом. Це запобігає утворенню ґрунтової кірки, а ко­ренева система добре приживається.

Leave a Reply