You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Обладнання квітника

Безмірний світ декоративних рослин.   Адже прикрасити подвір’я можуть не лише ті, які називають квітковими, а й більшість овочевих, садових та лікарських рослин.

Є навіть рослини, так би мовити з подвійним, а то й з потрійним «громадянством» — городники вважають їх овочевими, квітникарі — квітковими, а фармацевти — лікарськими: м’ята, гісоп, любисток, ревінь, фізаліс, фенхель, катран, чебрець, васильки, душиця, квасоля, півники …

Розмаїтість квітів така, що часто з’являється бажання висадити і висіяти якомога більше видів і сортів, але не треба захоплюватись вели­кою кількістю декоративних рослин і формою їх розташування — це призведе до пістряви і без смаку.

Власне, квітник на подвір’ї — це ц а л і с а д н и к, що в перекладі з французької означав частокіл або загородка. І дійсно, на території між дорогою і житлом, розділених загорожею, і вирощують основну масу квітів. У цьому великий господарський і естетичний сенс — виходячи й подвір’я або повертаючись до нього, ви весь час милуєтесь квітами.

Але не лише в палісаднику можна і треба вирощувати квіти. Доречни ми вони будуть безпосередньо при вході в дім чи в садовий будиночок, уздовж доріжок, ними можна декорувати стіни і різні будівлі, обсадити компостну купу, використовувати як живопліт.

Не зайві квіткові рослини і серед городніх культур. З давніх-давен садили чорнобривці серед капусти і огірків. Садили любисток і васильки, соняшник і м’яту … Ці традиції прикладного українського квітництва треба підтримувати і розвивати.

Не обійтись і без класичних форм розміщення декоративних рослин. Існує два стилі їх розміщення — регулярний (геометричний, або фран­цузький) і ландшафтний (англійський). Перевагу віддають ландшафт­ному стилю.

Ландшафтні композиції можна формувати із каміння, піску, пеньків на відкритому місці в поєднанні з квітами, деревами, чагарниками, травами.

Починаючи роботу по формуванню композицій, треба виявити її центр. Ним може стати окреме дерево, один або кілька чагарників, водойма, група квітучих рослин, камінь або група їх, керамічний виріб, якась споруда, пень старого дерева.

Споруди і квіти активних кольорів — червоного, оранжевого, жов­того — яскраві, принадні і виносити їх слід на другий план компози­цій. Зелений, блакитний, синій, ліловий — пасивні, мало примітні й тому розташовують їх близько, на видних місцях, поєднуючи з нейтральними: білим, сірим, чорним, сріблястим, чим можна посилити фарби різних композицій, зробити їх контрастними і гармонійними.

Композиції можуть бути із одно-, дво- чи багаторічних рослин або з їх комбінацій; безперервного, літнього, весняного, осіннього цвітіння; із трав і чагарників, можна скористатись наземними і водними росли­нами; взяти їх з природних екосистем — лісів, степів, лук, річок і озер; різної форми — виткі, ампельні (звисаючі), прямостоячі або ті, що стелються. Квітники розміщуйте ближче до будівлі.

Площа подвір’я невелика, а тому перевагу краще віддавати малим формам, закладаючи рабатки, групи, бордюри, міксбордери. Доречними будуть невеличкий газон, водойма і вертикальне озеленення.

Рабатка — в перекладі з німецької мови грядка. Це квітник шири­ною 0,5—3 м, яким можна облямувати газон, садові доріжки, альтанки, палісадник, грядки овочевих культур. Створювати їх можна з однієї культури або суміші рослин, що цвітуть одночасно, які висаджуйте рядками чи по малюнку.

На освітлених сонцем місцях розміщуйте гвоздику сизу і трав’янку, дзвоники, іберіс, арабіс, волошку гірську, очитки. Ошатні ясколка, полин понтійський, деревій повстяний, айстра альпійська і гейхери.

В напівзатінених місцях висадіть первоцвіти — примулу звичайну, Воронова, Комарова, низькорослі сорти астільби, печіночницю звичайну, а в затінених — барвінок, копитень, папороті місцевих форм. Навесні рабатки прикрасять проліски сибірські, підсніж-ники (галантуси), мускарі, хіодокси, восени — шафран осінній. Чудові рабатки можна створити з поліантових троянд.

Група — частина квітника, яку складають переважно з одного виду або сорту рослин. Для створення груп застосовують високорослі квіткові рослини і чагарники. Вони можуть бути пистінними, щоб закрити непривабливі рослини і вільноростучі.

Чудово виглядають групи на фоні смарагдової зелені газону.

Бордюр — у перекладі з французької це край, облямівка з низь­корослих рослин уздовж газона чи доріжки, своєрідний віночок шири­ною 10—40 см з 1 — 5 рядками квітів. Найкращі для нього чорнобривці прямостоячі і розлогі, агератум мексіканський, алісум, низькі айстри та корейські хризантеми, півники гібридні, флокс повзучий, поліантові троянди, низькорослі лілії — карликова, поникла, даурська, Ледебура. Бордюр може замінити огорожу, якщо його зробити з чагарників або дерев і вчасно підстригати.

Tags:

Leave a Reply