You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Лікарські рослини. Обліпиха

Обліпиха — світлолюбна, морозостійка, розділь­ностатева рослина. Оскільки запилюється вона вітром, то на 4—6 жіночих кущів, які дають пло­ди, висаджують 1 чоловічий (запилювач).

Можна обмежитись щепленням у крону жіночих рослин 2—3 живців чоловічих, роблячи це у період роз­пускання бруньок. Плодоносить на прирості по­переднього року.

Добре росте на легких зволожених грунтах, погано — на важких. Завдяки здатності засвоюва­ти атмосферний азот кореневими бульбочками не­погано розвивається на бідних поживними речо­винами піщаних і супіщаних грунтах.

Висаджують саджанці восени або рано навес­ні. Під час садіння кореневу шийку заглиблюють на 0,1—0,15 м. Відстань між рослинами 2—2,5 м.У посадкові ями вносять 4—6 кг гною або ком­посту, 200—300 г суперфосфату, 30—50 г калійної солі (добрива перемішують із землею). Висаджені кущі добре поливають. Рослини з одним стеблом трохи вкорочують, щоб викликати гілкування. Формують багато- або одностовбурний кущ.

Догляд за насадженнями полягає в санітарно­му і омолоджуючому (у 7—10-річних рослин) об­різуванні гілок, боротьбі з бур’янами, зрошенні.

Раз у три-чотири роки на 1 м2 пристовбурної сму­ги вносять 8—10 кг гною або компосту, 100—150г суперфосфату і ЗО—50 г калійної солі. Оскільки основна частина коренів обліпихи розміщується у верхньому шарі грунту, глибина обробітку не по­винна перевищувати 5—7 см.

З   хвороб   цієї   культури найбільш   небезпечні грибні, які викликають ендомікоз плодів, а також уражують стовбур  і  гілки, закупорюючи  провідну систему рослин,   що   призводить   до   їх загибелі.

Проти ендомікозу навесні до розпускання бруньок кущі   обприскують   4%-ною   бордоською   рідиною. Заходів боротьби проти захворювань провідної си­стеми поки що не розроблено. Вважають, що вони спричинюються   неправильним   доглядом   за   наса­дженнями (зокрема проведення глибокого обробіт­ку  грунту призводить до пошкодження коренів  і проникнення у них грибів).

Цвіте у третій декаді квітня. Приблизно через З місяці дозрівають плоди. З них виготовляють варення, кисіль, джем, сік, обліпихову олію.

Плодоносити починає рано. На третій рік після садіння знімають до 3 кг плодів з куща, у 6— 7-річному віці — до 15—20 кг.

Обліпиху   розмножують   насінням   і   вегетатив­ним способом. З насіння виростає понад 50 % чо­ловічих рослин. Цінні властивості сорту при цьому не зберігаються. Сорти і відібрані форми вирощу­ють   вегетативним   шляхом — на   присадибних   ді­лянках   в   основному   укоріненням   здерев’янілих живців.

У  другій  половині  березня — на  початку квітня    (до   розпускання   бруньок)    заготовляють живці  завдовжки   близько   15  см,  завтовшки   не менше 5 мм і замочують у воді при температурі 18—25° протягом 4—5 днів.

Живці ставлять у во­ду так, щоб на поверхні було 2—3 бруньки. На таку саму глибину їх висаджують у пухкий родю­чий грунт (краще суміш землі, перегною і піску), який протягом літа утримують у зволоженому ста­ні.   Восени  більшість   висаджених   живців   добре вкорінюється і придатні для посадки на постійне місце.

Leave a Reply