You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Картопля

Зауважимо, що картопля — це не лише продукт щоденного спожи­вання, другий хліб, а й ефективний лікувальний засіб. Свіжий сік її використовують від виразок шлунка, гастритів, запорів, він сприяє зни­женню кров’яного тиску при гіпертонії, кашкою з неї можна лікувати опіки, екземи, робити живильні маски.

Про одержання молодої картоплі у червні — липні потурбувались у кінці січня — лютому, поклавши бульби на пророщування.

Щоб продов­жити конвейєр і одержувати бульби в кінці липня — серпні, на початку березня треба викласти на пророщування середньоранні (Адретта, Житомирянка, Зорька, Львів’янка, Мавка, Невська, Остара, Новинка, Радо­мишльська,   Світанок   київський,   Чарівниця)   та  середньостиглі сорти (Гатчинська, Луговська, Радуга Полісся, Огоньок, Юбель).

Техніка про­рощування така ж, як і бульб ранніх сортів. Якщо у вас немає можли­вості пророщувати бульби у світлих приміщеннях, їх можна проростити у вологій тирсі, але температура у приміщенні не повинна бути ниж­чою 14—18 °С.

Бульби середньопізніх (Воловецька, Гібридна 14, Зарево, Ікар, Сулев) та пізньостиглих (Древлянка, Комсомолець, Полонина, Темп) сортів готуйте до садіння, прогріваючи протягом 7—10 днів при температу­рі 10—15 °С у поліетиленових мішках, які розкладіть у затишку на осонні.

На ніч мішки накрийте матами або старим одягом, при необхід­ності занесіть до приміщення. Продукція цих сортів йде на зберігання 1 споживання взимку.

Висаджувати картоплю треба якомога раніше, особливо на півдні і сході республіки. Висаджені рано бульби не підпадають впливу високих температур, швидко розвиваються, рано розпочинають формувати уро; жай, їх майже не пошкоджує колорадський жук.

Велику помилку роблять ті, хто висаджує картоплю після першотравневих свят, а то й 9—10 травня. На цей час у справжнього город­ника рання картопля вже з бутонами або навіть цвіте. Тому настійно радимо — картоплю висаджуйте зразу ж з настанням теплих днів і з початком виспівання грунту.

Спочатку висаджуйте ранньостиглі сорти, бульби яких пророщува­ли 60—70 днів, потім середньоранні з пророщуванням ЗО—35 днів, останніми — лише прогріті бульби середньопізніх і пізніх сортів.

Відстань між рядками 60—70 см, у рядку дрібні бульби (15—20 г) садіть через 10—15 см, середнього розміру (25—ЗО г) — через 18—20, а великі (50—90 г), з яких буде одержана надрання продукція, через 25—30 см.

Для висаджування у перший строк борозни готуйте восени, а навесні розкладіть у них бульби, злегка вдавлюючи в грунт. Якщо грунт ще не виспів і мажеться — бульби зверху прикрийте заготовленим з осені грунтом або перегноєм шаром 2—3 см, а після виспівання насипте землю з боків борозни 6—8 см. Ділянки з надранньою картоплею обов’язково накрийте старою плівкою, яку зніміть, коли рослини під нею досягнуть висоти 10—12 см.

На весняний період припадають основні роботи по догляду за картоплею. Якщо вона не накрита плівкою, до появи сходів її слід 2—3 рази заборонувати важкими металевими граблями для знищення кірки і сходів бур’янів. Пізніше регулярно розпушуйте грунт у міжряд­дях і в рядках.

Підгортати доцільно лише в районах з хорошим природним зволоженням і на зрошуваних ділянках. Вперше це зробіть, коли рослини досягнуть висоти 12—15 см з обов’язковим поливом після цього, вдру­ге — через 20 днів.

У посушливих умовах без зрошення підгортати не слід, тому що це може призвести до перегрівання і висушування грунту. Зрошення на сході і в південних областях республіки — обов’язкова умова одержання високого врожаю, особливо ранньої картоплі.

Поливати краще рідко (через 7—10 днів), але рясно, щоб промочити грунт до глибини 40—50 см. Для цього на 1 м2 слід подати 40—50 л води. Та кра­ще застосовувати борозенний полив. Можна поливати і дощуванням, але при цьому збільшується ймовірність захворювання фітофторозом та іншими хворобами. Якщо води обмаль, то можна провести три поливи: після появи сходів, під час бутонізації та після цвітіння.

Підживлення пов’язуйте з цими ж періодами. На 1 м2 вносьте 300— 500 г перегною або 200 г пташиного посліду, їх можна замінити 8—10 г сечовини і 15—20 г суперфосфату. На незрощуваних землях піджив­люйте перед дощем або після нього, вносячи добрива в борозенки глиби­ною 10 см, які нарізайте на відстані 10—12 см від рядка.

*   Надранню картоплю можна виростити, зробивши на городі кілька невеличких «парників». Для цього викопайте лунки глибиною і шири­ною ЗО см, на дно покладіть шар розігрітого гною товщиною 15 см, на­сипте землі і на неї висадіть бульби, що пророщувались 60—75 днів, а зверху накрийте плівкою або шматком скла. Знизу бульби буде гріти біопаливо, а вверху — сонце. У цих парничках урожай  сформується значно раніше.

*   Якщо картопля «гонить» бадилля, її слід поливати і підживлювати фосфорними і калійними добривами.

*   Бажано провадити позакореневі підживлення картоплі, обприскую­ чи бадилля 2%-ним розчином суперфосфату, калійної солі і бордоської рідини.

*   Надмірне азотне живлення може призвести до одержання бульб, які будуть погано зберігатись, а при варінні темніти.

*   Спробуйте для боротьби з колорадським жуком пристосувати каченят. Під час виходу личинок каченят випускайте в міжряддя картоплі.
Деякі городники стверджують, що каченята повністю їх поїдають.

Tags:

Leave a Reply