You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Догляд за виноградом

Щоб полегшити догляд і одержати високий урожай винограду, кущам його відповідним обрізуванням надають певної форми.

Кращими є вія­лоподібна та двоплеча форми. Для виведення віялоподібної форми треба, щоб головка саджан­ця під час садіння знаходилась нижче рівня грунту.

Навесні дру­гого року після садіння саджанці обрізують, залишаючи по 2 паго­ни з 3—5 вічками на кожному. На третій рік весною на кущах після підрізування залишають по 4 пагони: два зовнішні завдовжки по 60 і два внутрішні. Плодова ланка винограду 40 сантиметрів.

У на­ступні роки на кожному рукаві залишають плодову ланку, яка складається з плодової стрілки і ріжка заміщення.

Сорти з великими гронами  південних посушливих районах виводять у двоплечій формі, дуже легкій для виведення і зручній для за­кривання.

Для виведення двоплечої форми навесні другого року після садіння на кущах вибирають 4 пагони, розміщені в напрямі ряду. Зайві пагони видаляють. Розміщені нижче зовнішні пагони обрі­зують на 2—3 вічка, тобто на ріжки заміщення, а два інших — на 5—6 вічок — на плодові стрілки.

У наступні роки плодові стрілки, що відплодоносили, весною під час підрізування кущів видаляють зовсім з усіма торішніми пагонами. Ті ж пагони, що виросли на ріжку заміщення, обрізують: верхній — на плодову стрілку, а нижній зовніш­ній — на ріжок заміщення. Так щороку підтримується двоплеча форма.

Виведення кущів у зазначених формах дуже полегшує обрі­зування винограду, яке треба провадити кожної весни з метою регулювання росту і плодоношення. Обрізування винограду поля­гає в тому, щоб, залежно від форми, в якій виводять кущі, на кож­ному рукаві утворити нову плодову ланку, видаливши торішню плодову стрілку з усіма непотрібними пагонами.

Нову плодову ланку треба утворювати в першу чергу з двох пагонів, що виро­стають на торішньому ріжку заміщення. Це запобігає небажаному швидкому подовженню рукавів та полегшує вкривання кущів на зиму.

Довжина обрізування плодових стрілок залежить від сили ку­щів, догляду та стану вічок після перезимівлі. Сильнорослим ку­щам, при умові доброго догляду, дають більше навантаження віч­ками і потім гронами, обрізуючи плодові стрілки на 10—12 і більше вічок. На слабо розвинених кущах плодові стрілки обрізують на в—8 вічок.

Слід пам’ятати, що надмірне навантаження кущів винограду гронами при звичайному догляді шкідливе, тому що воно знижує якість урожаю, затягує його достигання та призводить до ослаб­лення, а часто і до вимерзання кущів узимку. Недостатнє наванта­ження також небажане.

Обрізування провадять навесні негайно після відкривання винограду. Після обрізування довгі рукави і плодові стрілки під­в’язують до натягнутого вздовж рядів дроту. Для проростання всіх вічок плодовим стрілкам при підв’язуванні надають по мож­ливості горизонтального положення.

Наступною роботою по догляду за кущами винограду є зламування зайвих зелених пагонів. Його про­вадять також з метою регулювання росту і навантаження кущів урожаєм, Перший раз обламують, коли пагони досягнуть 5—7 сантиметрів завдовжки.

У цей час видаляють зайві зелені пагони, що ростуть з голови куща та рукавів і непотрібні для виправлення форми куща. Вдруге обламують пагони після з’явлення суцвіть, видаляючи всі непотрібні для заміни рукавів безплідні пагони, зокрема двійники, що виростають з одного вічка.

При великому навантаженні кущів, що видно з підрахунку суцвіть, видаляють також частину плодоносних пагонів з малими і недорозвиненими суцвіттями. Залишені пагони підв’язують до другого, а пізніше До третього дроту шпалери у вертикальному напрямі.

Перед початком цвітіння винограду, при сильному рості лози, рекомендується прищипувати верхівки пагонів Для припинення їх росту і забезпечення кращого розвитку суцвіть,

Пізніше, коли в пазухах листків почнуть з’являтися пасинки (бокові пагінці), їх прищипують над 2—4 листочком.

В кінці літа (у південних районах у серпні, а на Поліссі з по­ловини липня) провадять чеканку винограду, тобто зрізу­вання молодого трав’янистого приросту лози до першого нормально розвиненого листка, з метою припинення росту та кращого дости­гання лози і ягід.

Догляд за грунтом на виноградниках полягає в розпушуванні його в міжряддях та рядах сапками, яке протягом весни і літа провадять до 6 разів. Восени перекопують грунт і вкривають кущі на зиму землею. Для цього лозу трохи вкорочують, укладають у виготовлені канавки і вкривають зверху шаром землі завтовшки ЗО—35 сантиметрів.

Для одержання високих урожаїв під кущі восени вносять гній або мінеральні добрива на глибину 30—40 сантиметрів. Гною можна вносити до 10 кілограмів, а мінеральних добрив — аміач­ної селітри 50, суперфосфату 100 і калійної солі 50 грамів під кущ.

Аміачну селітру краще вносити навесні. При сумісному внесенні органічних і мінеральних добрив норми їх зменшують наполовину. Крім основного внесення добрив, виноград також підживлюють перед цвітінням, після закінчення цвітіння та на початку дости­гання ягід.

Рекомендується вносити щоразу по 20—30 грамів суперфосфату та по 10—15 грамів аміачної селітри під кущ. Добрива треба вносити розчиненими у 4—5 літрах води на глибину 25—ЗО сантиметрів.

Leave a Reply