You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Догляд за грунтом в саду

Одним із важливих заходів посилення росту, розвит­ку, вступу дерев у плодоношення, підвищення врожай­ності та якості плодів є догляд за грунтом.

У молодих садах (до 4—5 років) треба утримувати грунт по всій ширині міжрядь у рихлому і чистому від бур’янів стані.

У більшості колективних садів проведено водопрово­ди загального зрошення кожної ділянки. Це дає змогу вирощувати в міжряддях молодих дерев городні культу­ри, суницю, квіти.

Але з часом, з 5—6 року, краще засія­ти міжряддя низькорослою газонною травою, залишив­ши незайнятою смугу в 0,5—0,7 м з кожного боку штам­бу, а овочі й суницю вирощувати на спеціально відведе­них грядках. Висівання трави в міжряддях сприяє поліп­шенню якості плодів (вони сильніше забарвлюються, краще зберігаються взимку тощо).

Основною метою догляду за грунтом є утримання його з ранньої весни і до початку вересня в розпушено­му і без бур’янів стані. Це досягається знищенням ґрун­тової кірки після дощу або поливу та бур’янів у міру їх появи.

Кожне рихлення грунту найкраще суміщати з внесен­ням добрив, роблячи це в такій послідовності. Спочатку розсівають добрива, а вже потім рихлять грунт. Глиби­на рихлення має чимале значення: при дуже глибоко­му — пошкоджуються корені, при надто мілкому — їм не вистачає повітря.

Взагалі ж треба рихлити не менш як на 8—12 см. Якщо грунт з якихось причин дуже ущіль­нився, то його рихлять перекопуванням.

Але щорічно перекопувати приштамбові смуги недоцільно не тільки в садах, які ростуть на сипучих пісках, а й на природно окультурених грунтах. У перших можна взагалі відмови­тися від цього прийому (крім часу внесення гною), в других — робити його садовими вилами один раз на 3— 5 років на глибину до 18—20 см.

Перекопування приурочують, як правило, до внесен­ня органічних добрив. Якщо ж воно викликане іншими потребами, то верхній шар грунту при перекопуванні тре­ба переміщувати вниз, щоб і розсіяні  міндобрива попа­дали в глибші горизонти. органів, плодів.

По­силення росту досягається внесенням азоту, плодоношен­ня — фосфору і калію. Тому в молодих садах весною та на початку літа вносять головним чином азотні добрива, в плодоносних у першій половині вегетаційного періо­ду — азотні, в другій — фосфорно-калійні.

Перше поверхневе підживлення молодих садів можна почати з третього-четвертого року, розсіваючи добри­ва рано весною перед першим розпушуванням грунту з розрахунку 6—9 г поживної речовини на квадратний метр приштамбової смуги.

Фізичну вагу (норму) кон­кретного добрива вираховують за процентним вмістом у ньому необхідного елемента (поживної речовини). Так, аміачна селітра містить у собі 34—35 % азоту, а синте­тична речовина (карбамід) —46 %.

Tags:

Leave a Reply