You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Боротьба з шкідниками садів

Восени після збирання врожаю провадять осіннє обстеження саду.

Для цього після загального огляду виділяють пробні дерева, па яких деталь­но підраховують гнізда білана жилкуватого, золотогуза, яйцекладки шовко­прядів, розанної листокрутки, відмічають ступінь заселення короїдами (по їх вихідних отворах), яблуневого склівкою і червицею в’їдливого (по черво­точинах, ходах під корою та оболонках лялечок, що стирчать з кори), щитів­ками, яйцями бурого плодового кліща тощо.

Ступінь зараженості щитівками та кліщем визначають, оглядаючи через лупу кору з нижнього боку гілок.  Зчищаючи відмерлу кору на стовбурах та товстих гілках, підрахо­вують кількість гусениць яблуневої плодожерки.

На кожному обліковому дереві з чотирьох боків крони оглядають через лупу великого діаметра по дві плодові і ростові гілочки завдовжки .10—15 см (всього 16 гілочок на дереві). На них підраховують кількість яєчок яблуневої листоблішки, бурого плодового кліща та попелиць, щитків яблу­невої молі, комоподібної щитівки, личинок акацієвої та сливової несправж­ніх щитівок.

Щитки комоподібиої щитівки підіймають голкою, щоб встано­вити наявність під ними яєчок. Потім виводять середню чисельність кожного виду шкідника на одне дерево та на сто гілочок. На основі цих даних, а та­кож за даними матеріалів спостережень у весняно-літній період складають прогноз появи шкідників па наступний рік.

За зимовий період чисельність шкідників може дещо зменшитись. Тому рано весною слід провести повторне обстеження і облік тих шкідни­ків, які за даними осіннього обстеження становили значну загрозу.

Це дасть змогу внести корективи в прогноз, а також встановити чисельність шкід­ників, яких важко було виявити восени (довгоносики, пильщики, грушева листоблішка тощо). Спостереженнями за розвитком і чисельністю шкідни­ків уточнюють також строки проведення заходів боротьби.

Щоб виявити чисельність і видовий склад довгоносиків, їх струшу­ють з дерев на щптп. Починають робити це на початку розпускання бру­ньок і повтопюготь кожні 5 днів до початку цвітіння. Вишні та черешні для виявлення вишневого слоника струшують зразу після цвітіння та вдруге через 7—8 днів.

Про поширення грушевої листоблішки в період розпускання бруньок судять за наявністю яєчок па плодових і ростових гілочках, а після цвітін­ня — за паявпістю яєчок, личинок і німф на листках, молодих пагонах і плодах.

Попелиць, яблуневу листоблішку та бурого плодового кліща виявля­ють, оглядаючи бруньки, що розпускаються, верхівки молодих пагонів і листки.

Проти попелиць та листоблішок дуже важливо провести винищу­вальні заходи зразу, як тільки  з’являться, щоб не допустити їх масо­вого розмноження та пошкодження дерев.

У садах, заселених комоподібною щитівкою, починаючи з періоду цвітіння, кожні 2—3 дні зскрібають щитки і, оглядаючи їх через лупу, вста­новлюють початок і кінець відродження личинок.

Для визначення строків обприскування проти вишневої мухи спо­чатку підсумовують добові температури грунту понад 10° на глибині 5 см.

Коли сума їх досягне на Поліссі і в Лісостепу 224°, а в Степу 190°, починає­ться вихід мух з грунту. З цього моменту додають добові температури по­вітря понад 10°. Коли сума цих температур становитиме 66°, закінчується додаткове живлення мух і починається відкладання яєць. Це й буде сигна­лом для першого обприскування насаджень проти вишневої мухи.

У літній період дуже важливо визначити строки відродження гусениць яблуневої плодожерки, їх розвиток і заподіяну ними шкоду.

Leave a Reply