You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Боротьба з шкідниками і хворобами плодоягідних культур та винограду

В більшості районів країни найчастіше пошкоджують сади такі шкідники: білан жилкуватий, золотогуз, кільчастий та непарний шовкопряди, яблунева міль, плодожерка, плодові довгоносики (казарка, букарка, яблуневий квіткоїд), медяниці, щитівки, по­пелиці, хрущі, бурий та плодовий кліщик, грушевий клоп та деякі інші.

Із хвороб найбільш поширені: парша яблуні і груші, плодова гниль, чорний рак, сіра гниль кісточкових (монілія) та інші. Ягідники пошкоджують такі шкідники: смородинова склівка, аґрусовий трач, малиново-суничний довгоносик, попелиця.

З хво­роб поширені: попелюха (борошниста роса) аґрусу, сіра гниль суниці та інші. Для культури винограду найнебезпечнішими є шкідник філоксера та хвороба мільдью.

Шкідники і хвороби завдають величезної шкоди садівництву. Боротьба з ними повинна провадитись за вказівками колгоспних фахівців систематично і організовано на всіх садибах.

Восени опале листя з дерев треба згребти і спалити для зни­щення грибкових хвороб, після чого перекопати пристовбурні смуги, а також перекопати або виорати міжряддя. Осінній глибокий обробіток грунту знищує шкідників, зокрема довгоносиків (казарку, букарку та вишневого довгоносика), які зимують у верхньому шарі грунту.

На стойбуїрах дорослих дерев треба очистити та спалити від­мерлі луски кори, під якими зимують плодожерка, кліщі та інші шкідники. Всі зимові гнізда гусені білана жилкуватого і золото-гуза, кільця яєчок кільчастого шовкопряда та сухі плоди також знімають і спалюють восени. Кладки яєчок непарного шовкопряда на стовбурах дерев у цей час обшкрібають у відро і знищують.

З настанням стійкого похолодання штамби дерев обмазують вапняним розчином для знищення деяких шкідників і хвороб та підвищення морозостійкості дерев. Штамби молодих дерев, крім того, обкутують очеретом, соняшничинням та ін.

Напровесні під час денних відлиг поновлюють побілку дерев та закінчують збирання гнізд гусені.

Рано навесні до розпускання бруньок дерева, заражені щитів­ками, лишайниками, яєчками яблуневої медяниці (в зоні Полісся) та бурого плодового кліщика, треба обприскати 8-процентним кар-болінеумом (800 грамів карболінеуму на 10 літрів води). Під час розпускання бруньок провадять обприскування 1-процентною бор­доською рідиною з додаванням 1,5 процента масляної емульсії ДДТ проти довгоносиків, попелиці, гусені та парші.

Відразу після закінчення цвітіння провадять обприскування 1-процентною бордоською рідиною з додаванням на 10 літрів роз­чину 20 грамів паризької зелені проти парші і яблуневої молі.

Через 20 днів після цвітіння рекомендується провести в яблу­невих садах ще одне обприскування 1-процентною бордоською рідиною з додаванням на 10 літрів розчину 400 грамів дусту ДДТ проти парші та плодожерки.

В половині червня на стовбури родючих дерев яблуні та груші треба накладати ловчі пояси завширшки 15—18 сантиметрів з ста­рої мішковини або сіна для виловлювання гусениць плодожерки.

Пояси треба переглядати і знищувати в них гусениць та ляле­чок плодожерки через кожні 8—10 днів. В зоні Полісся пояси можна переглядати лише 2 рази —в кінці липня та в середині серпня. Після збирання врожаю пояси знімають зовсім і знищують плодожерку.

В боротьбі з казаркою, плодожеркою, плодовими трачами та іншими шкідниками, а також хворобами треба протягом літа си­стематично збирати падалицю і знищувати її або використовувати для господарських потреб.

Ягідникам, особливо суниці, часто завдає значної шкоди личин­ка травневого хруща, яка під’їдає коріння. В боротьбі з цим шкід­ником треба застосовувати знищення личинок, зокрема за допомо­гою курей, під час перекопування грунту перед садінням.

Проти малинового довгоносика, який пошкоджує також і квітки суниці, обпилюють перед цвітінням суницю та малину дустом ДДТ, а на початку масового цвітіння анабадустом.

При пошкодженні аґрусу борошнистою росою треба восени ви­різати і спалити всі уражені пагони, після чого кущі і грунт під ними обприскати 3-процентним розчином залізного купоросу та старанно перекопати грунт

Навесні до розпускання бруньок обприскування кущів і грунту повторити, а після з’явлення листя ще провести 4 обприскування через кожні 10 днів 0,1-процентним розчином миш’яковокислого кальцію (10 грамів отрути на 10 літ­рів води).

Заходи проти небезпечного шкідника винограду —філоксери в основному полягають у додержанні встановлених карантинних правил.

Цими правилами забороняється завезення виноградних саджанців та чубуків з районів, заражених філоксерою, зокрема з південно-західних областей нашої республіки, а також з Молдав­ської РСР і Кавказу. Завозити садивний матеріал винограду з ра­йонів, вільних від філоксери, можна лише з дозволу карантинної інспекції.

Проти дуже поширеної хвороби винограду мільдью треба об­прискувати виноградні кущі 1-процентною бордоською рідиною не менше 5 разів за літо. Перше обприскування провадять, коли листочки досягнуть 2—3 сантиметрів завширшки, а наступні не пізніше як через 3—4 дні після кожного дощу, роси або туману.

Для боротьби з шкідниками і хворобами треба придбати руч­ний обприскувач, найкраще автомакс. Можна придбати один об­прискувач на кілька дворів або користуватися апаратурою кол­госпу. Отрутохімікати продаються в розфасованому вигляді в ма­газинах Хімзбуту. Крім того, їх можна дістати в колгоспі.

Всі отрути, що застосовуються для боротьби з шкідниками і хворобами рослин, є дуже шкідливими для організму людини, тварин, птиці, а також бджіл. При роботі з отрутами, зокрема при обприскуванні рослин, треба бути дуже обережним: одягати спец­одяг, окуляри, рукавиці, протипилові респіратори.

Після роботи обов’язково мити руки та обличчя з милом. В день обприскування закривати, льотки у вуликах. Після закінчення роботи рештки отрути закопати в землю і посуд вимити.

Боротьбу з шкідниками і хворобами плодових дерев, ягідни­ків і виноградників треба провадити лише за вказівками фахівця, точно дотримуючись встановлених норм витрати отрутохімікатів.

Рослини можна обприскувати лише в тиху погоду. Не слід обприс­кувати їх у жаркі години дня, бо розчин може обпікати листя. Не можна обприскувати рослини струменем, а лише тонким пилом розчину, який не повинен стікати з листя, а осідати на ньому дріб­ними крапельками.

При правильному обприскуванні на одно доросле дерево, залежно від його величини, треба витрачати від 5 до 10 літрів розчину.

Найбільш поширену отруту для боротьби з грибковими хворо­бами бордоську рідину виготовляють так. Беруть 100 грамів мідного купоросу і розчиняють його у невеликій кількості гарячої води, після чого розводять у 5 літрах води в дерев’яному

або емальованому посуді. Окремо розводять у 5 літрах води 100 гра­мів свіжогашеного вапна, після чого розчин купоросу потроху вливають у розчин вапна, весь час розмішуючи. Це й буде бордоська рідина в кількості 10 літрів. Бордоська рідина не може зберігатись довше однієї доби, тому виготовляти її треба безпосередньо перед обприскуванням.

Для одночасної боротьби проти хвороб і шкідників до бордо­ської рідини додають ту чи іншу отруту для знищення шкідників. Наприклад, на 10 літрів розчину можна додавати паризької зелені 15 грамів, арсенату кальцію 20—30 грамів, дусту ДДТ 400 гра­мів, анабазин-сульфату (проти попелиці) 15—20 грамів та ін.

Боротьба з шкідниками і хворобами в садах зберігає врожай і забезпечує високу його якість.

Leave a Reply