You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Утримання бджіл

У південних районах Укриїни мають значення як медоноси ще технічні культури (коріандр та інші). У північних районах нерідко пізній взяток дає вереск.

Вивчаючи кормову базу для бджіл у тій чи іншій місцевості, треба враховувати, що бджолами звичайно використовується не вся медпродуктивність, а тільки 35—40 процентів і лише тих угідь, які розташовані не далі як за 1,5—2 кілометри від пасіки.

Дуже бажано, щоб збір нектару та пилку відбувався протягом весни і всього літа, бо інакше доведеться підгодовувати бджіл цукром.

При обчисленні кормової бази треба виходити з того, що кожній бджоляній сім’ї лише для свого прожиття протягом року потрібно ви­користати таку кількість нектару, яка в переводі на мед становить 80—100 кілограмів, а також до ЗО кілограмів квіткового пил­ку.

Площа медоносних угідь повинна забезпечувати можли­вість збору кожною сім’єю зазначеної кількості нектару та дати товарний мед. При цьому треба враховувати ще й те, скільки вже розміщено бджоляних сімей в радіусі 2—2,5 кілометра на колгосп­них, радгоспних та присадибних пасіках.

Нерідко для організації присадибної пасіки закуповують один або кілька вуликів з бджолами. Бджоляні сім’ї краще купувати весною, в квітні, після виставлення бджіл із зимівника та першого весняного їх обльоту.

У цей час сильна бджоляна сім’я густо по­криває 8—9 стільникових рамок і має 3—5 рамок з розплодом. Сім’я середньої сили густо покриває 6—7 рамок; менші сім’ї вважаються слабими. Краще придбати сильні або середні сім’ї.

Купуючи бджоляну сім’ю, треба там же придбати 4—5 запасних стільників, крім тих, які знаходяться у вулику і покриваються бджолами. Всі стільникові рамки повинні бути чистими, не темни­ми, не цвілими та не пошкодженими.

Якщо після виставлення бджіл із зимівника кілька днів стоя­ла дуже тепла погода, при якій вони добре літали, то перевозити їх з місця купівлі на місце розташування пасіки треба не менш як за 3—4 кілометри, щоб вони не могли повернутись на пасіку до попереднього господаря.

При купівлі бджіл бажано, щоб їх оглянув ветеринарний пра­цівник — фахівець по хворобах бджіл. Це допоможе купити лише здорові бджоляні сім’ї.

Утримувати бджіл можна у вуликах різних систем. Добрим вуликом є вулик-лежак на 20—24 стандартні рамки. Ширина рам­ки такого вулика 435, а висота 300 міліметрів. Нерідко зустрі­чаються так звані українські вулики. Це лежаки на «обернену» рамку, яка має ширину 285 і висоту 450 міліметрів. В них теж добре розводити бджіл.

При виготовленні вулика стежать, щоб його внутрішні роз­міри відповідали розмірам рамок. Між рамками і дном треба за­лишати простір в 20 міліметрів, між боковими планками рамок і стінкою вулика — 7,5 міліметра, між верхніми брусками рамок і сте­лею — 8—10 міліметрів.

Вулики виготовляють із сухих дощок м’яких  порід дерева: верби, липи, осики, сосни, ялини, смереки. Після виготовлення вулики покривають гарячою оливою, шпаклюють та фарбують олійними фарбами в білий, жовтий або голубий колір.

Місце для розташування вуликів з бджолами повинно бути світлим і затишним. Його треба обгородити парканом заввишки 2 метри або густими насадженнями дерев та кущів.

Вулики ставлять на кілочки заввишки 20—30 сантиметрів льот­ками на південний схід. Землю на тічку очищають від трави і сміт­тя, а перед льотками вуликів посипають піском.

Найбільш необхідним інвентарем для роботи з бджолами є димар, сітка для обличчя, пасічний ніж та дошка-лекало для на­вощування рамок.

Leave a Reply