You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Посіви медоносних рослин

Для правильного утримання міжрядь у садах необхідний чорний пар і періодичний посів покривних культур з наступним приорюванням їх на сидеральне (зелене) добриво. Використання зеленого добрива є дешевим і зручним способом підтримування родючості грунту в садах.

У тих, хто тримає пасіку, замість традиційних сидеральних культур (люпину, пелюшки, вики) у міжряддях саду як повторні слід висівати медоносні рослини: фацелію”, гірчицю, гречку, ріпак.

Посів медоносних культур у міжряддях саду на сидеральне добриво дозволяє краще використовувати площу саду і городу. Ці культури швидко розвиваються, дають пізньоосінній медозбір для бджіл і високий урожай зеленої маси, яку прикопують як органічне добриво. Фацелія, гірчиця, гречка, ріпак, на відміну від люпину та інших традиційних сидеральних культур, легко і швидко розмножуються.

Висівати в садах медоносні культури для медозбору і на зелене добриво треба в середині червня, а в південних областях республіки пізніше. Строки сівби слід встановлювати, виходячи з скоростиглості рослин та кількості опадів у літній період. У вологе літо менш скоростиглі сидеральні рослини сійте раніше, у посушливе — пізніше.

Для одержання високого врожаю зеленої маси норму насіння медоносних рослин, які висівають для одержання медозбору та на зелене добриво, треба збільшити на 15—20 % порівняно з рекомендованими для даної зони нормами висіву цих культур у польових умовах.

Приорати чи прикопати медоносні рослини, як і інші сидеральні культури, потрібно в кінці масового їх цвітіння до настання замо­розків.

Вирощування медоносних рослин у міжряддях саду та в повторних посівах на зелене добриво забезпечує підтримуючий пізньолітній медо­збір, сприяє осінньому нарощуванню молодих бджіл на зиму, поліпшен­ню водно-повітряного й поживного режиму грунту саду і городу в наступ­ні роки.

Tags:

Leave a Reply