You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Як запобігти хворобам

Піклування людей про власне здоров’я, правильна організація праці, відпочинку і побуту, раціональне харчування, додержання правил особистої гігієни — запорука довголіття.

Скільки часу треба спати? Спостереження показали, що потреба у сні в окремих людей різна і залежить від віку. Якщо новонароджені сплять близько 20 годин на добу, то шестимісячна дитина — вже приблизно 14 годин.

Після чотирьох років дітям рекомендується спати по 12 годин, в десять років — не менш як 10 годин на добу. Для старшого шкільного віку і для дорослих людей нормою сну вважаються 7—8 годин на добу. Старі люди задовольняються і шестигодинним сном.

Безумовно, є безліч відхилень від цих нормативів. До нас дійшли відо­мості, що, наприклад, Наполеон, Петро Перший спали по 5—6 годин на добу і, незважаючи на це, зберігали велику енергію та працездатність.

Проте такі люди — рідкісний виняток. На якийсь строк можна себе обмежити у тривалості сну, але, як правило, це супроводжується зниженням працездат­ності. Тому «економія» на сні себе не виправдовує. Краще економити час на чомусь іншому, зокрема так організувати свою роботу, відпочинок, щоб мати значний виграш у часі.

Гіпертонічна хвороба проявляється спочатку незначним, а згодом відчутним підвищенням кров’яного тиску.

Це може призвести до порушень функціонування важливих життєвих органів — нирок, серця, центральної нервової системи тощо.

Однією з перших умов профілактики гіпертонічної хвороби, а також запобігання її дальшому розвиткові є достатній і нормальний соп. Під час сну відпочиває центральна нервова система, яка керує діяльністю всіх ор­ганів, у тому числі серця і судин.

Хворому на гіпертонію рекомепдується спати не менш як 10 годин на добу. Сном спеціально лікують хворих на гі­пертонію в ранніх стадіях, збільшуючи його тривалість до 12—14 годин на добу.

Велику роль у запобіганні гіпертонічній хворобі відіграють регулярні заняття фізкультурою. Для людей розумової праці, які ведуть сидячий спо­сіб життя, конче необхідні ранкова зарядка, неквапливі дво-трпкілометрові прогулянки на свіжому повітрі, дихальна гімнастика, легкі види спорту.

У боротьбі з гіпертонічною хворобою надзвичайно велике значення має правильна організація праці і відпочинку. Обов’язковою умовою для хворих на гіпертонію є систематичне перебування на свіжому повітрі.

Певне значення в профілактиці і лікуванні гіпертонічної хвороби має і правильна організація харчування. В ранніх стадіях захворювання особ­ливі обмеження у харчуванні не потрібні, але все ж надмірностей в питті та їжі варто уникати. В більш пізніх стадіях захворювання рекомендуються деякі дієтичні обмеження.

Дієтичний режим має встановлюватися лікарем в залежності від порушень функції того чи іншого органа (серця, нирок таін.), а також у зв’язку з частим приєднанням до гіпертонії іншої хво­роби — атеросклерозу.

Щоб запобігти розвиткові атеросклерозу при гіперто­нічній хворобі, в раціоні хворих слід обмежувати кількість жирів і продук­тів, що мають холестерин (жирних сортів риби, субпродуктів, ікри, яєць); рекомендується збільшити споживання ряду вітамінів, особливо вітаміну С (аскорбінової кислоти), на який багаті свіжі овочі, ягоди, фрукти, і вітамі­нів Віг та Ве.

Останнім часом встановлено, що рослинні жири завдяки високому вмісту в них иепасичених жирних  кислот гальмують розвиток атеросклерозу, а тому корисні хворим на гіпертонічну хворобу.

Хворим на гіпертонію протипоказаний алкоголь, оскільки він погіршує функціонування нервової системи. Шкідливий також і нікотин, який викли­кає спазми судин.

Крім зазначених лікувально-профілактичних заходів, для лікування гіпертонічної хвороби велике значення мають лікарські засоби. В ранніх ста­діях призначають засоби, які заспокійливо діють на нервову систему.

Компенсований і пекомпєнсовашщ порок серця. Насамперед слід під­креслити, що організм звичайно пристосовується до пороку серця і хворі добре себе почувають, нормально живуть і працюють.

Порок, при якому серце пристосувалося до умов і забезпечує організму протягом тривалого часу нормальний кровообіг, називається компенсованим. Іноді лікар виявляє такий норок серця у людини, яка про нього не підозрювала, не відчувала ніяких болів, по помічала задишки і набряків, добре справлялася навіть з важким фізичним навантаженням.

Та не завжди все обходиться так благополучно. Порок серця може при­звести до порушень нормального кровообігу. Декомпенсація серцевої діяль­ності здебільшого розвивається поступово, часто після повторно перенесено­го грипу, ангіни, якогось особливо важкого фізичного навантаження або нервового зриву.

Спочатку хворий помічає, що звична робота почала його швидше втомлювати; потім з’являється типова ознака — задишка. Вола частішає тоді, коли збільшується фізично навантаження. Рідше хворі скар­жаться на серцебиття.

Іноді з’являються набряки; спочатку вони невеликі, і якщо кілька годин полежати—зникають. Лише при серйозних порушеннях кровообігу набряки стають значними, задишка тоді не минає навіть при ціл­ковитому спокої.

Хворому з пороком сорця слід додержувати рекомендованого лікарем режиму праці та відпочинку. Режим цей, строго індивідуальний, враховує особливості організму, перебіг захворювання, стан серцево-судинної системи. Правильно обраний режим запобігає дальшому розвиткові хвороби і може мати лікувальну дію, якщо настала декомпенсація.

Які обмеження обов’язкові для хворого з пороком серця? Не можна палити і зловживати спиртними напоями! Нікотин дуже шкідливий для су­динної і нервової системи, може викликати спазм у кровоносному руслі, а цз ще більше порушує живлення серцевого м’яза і викликає болі в грудях.

Курці нерідко хворіють па бронхіт, скаржаться па безсоння і підвищену дратівливість — все це ускладнює серцеву недугу. Алкоголь також погіршує стан серця.

Дуже небезпечні для хворого з пороком серця ангіна і грип. Тому тре­ба всіляко уникати простуд і контакту з інфекційними хворими. Не менш важливо загартовувати організм, підвищувати його стійкість проти інфек­ційних захворювань.

Для хворих дуже важлива спокійна обстановка. При найменшому хви­люванні частішає серцебиття, змінюється кров’яний тиск і спостерігаються інші явища, які несприятливо позначаються на кровообігу. Конче необхід­ний регулярний і достатній сон — не менше 7—8 годин на добу і тривале перебування на свіжому повітрі.

Дуже корисні душі, обливання. Добре привчитись спати при відкритій кватирці або вікні.

Leave a Reply