You are here: Home > Народна медицина > Фактори риску виникнення злоякісних пухлин

Фактори риску виникнення злоякісних пухлин

Якими факторами найчастіше зумовлюється виникнення злоякісних пухлин? Спостерігається певна залежність появи цього захворювання від різних кліматичних, професійних факторів, від шкідливих звичок, особли­востей харчування.

Наприклад, там, де постійно споживають надто га­рячу їжу і напої, часто хворіють на рак стравоходу. Чимало матеріалів свідчать, що аборти сприяють виникненню пухлин молочної залози.

З курінням пов’язують чимало різних захворювань у людини, в тому числі рак легень. Які ж саме речовини, що містяться в тютюні, здатні ви­кликати злоякісні пухлини? Дослідами встановлено, що 25% об’єму диму всіх тютюнових виробів становить етилен.

Дим сигарет містить окису ети­лену вдвоє-втроє більше, ніж дим цигарок, хоча б вони були виготовлені з тютюну одного сорту. Це пояснюється тим, що умови горіння тютюну в ци­гарках і сигаретах різні. Температура горіння в цигарці — 400—500° (при затяжці), а в сигаретах вона досягає 650—800°.

Окис етилену, як відомо,— сильна мутагенна і канцерогенна (тобто здатна викликати ракові захворювання) речовина.

Виявлено також, що сигарети вітчизняного виробництва містять менше окису етилену, ніж багато які імпортні. Пояснюється це тим, що в багатьох західних країнах для прискорення процесу ферментації тютюну як каталі­затор до кожної тонни його додається 400—500 г окису етилену.

Отже, запалена сигарета в губах курців — це мікрозавод по виробни­цтву з тютюну окису етилену, який вдихається легенями. Як показала ста­тистика, серед хворих па рак легень любителів сигарет набагато більше, ніж тих, хто палить цигарки.

У згубній дії тютюну на здоров’я на власному досвіді переконалось багато людей. Справді, різні захворювання нервової та серцево-судинної си­стеми часто е наслідком куріння. У багатьох любителів тютюну спостерігає­ться підвищення кров’яного тиску, болі в ділянці серця, нервові явища, зокрема такі, як підвнщ(,.І’а збудливість, незрозумілі приступи болів у різних органах, іноді ослаблення зору.

Куріння, почате в юнацькі роки, завжди різко ослаблює організм, зни­жує його опірність різним інфекційним захворюванням, погіршує перебіг усіх захисних процесів.

Кинути куріння найкраще одразу після того, як прийняли таке рішен­ня, а не в «розстрочку». Часто люди намагаються відвикнути від тютюну, поступово знижуючи денну кількість цигарок,— цей шлях набагато важчий і триваліший.

У деяких, особливо легко збуджуваних людей, в перші дні відвикання від тютюну можуть з’явитись слабкість, млявість, неуважність, нерідко стає тривожним сон. Але такий стан триває не більш як 3—4, максимум — 5— 6 днів.

У подібних випадках лікар може допомогти призначенням снотвор­них, серцевих, заспокійливих або тонізуючих засобів. Іноді слизову оболонку рота змазують розчішами, що мають в’яжучу дію. Після цього людина, закуривши, замість смаку тютюну відчуває тільки нудоту. Завдяки цьому пом’якшується гострота періоду відвикання.

У переважної більшості курців процес відвикання від тютюну не такий вже й «бурхливий» характер і триває лише 2—3 дні.

Людина, яка твердо вирішила не курити, вже через тиждень-другпй починає почувати себе краще, стає бадьорішою, свіжішою, у неї поліпшує­ться апетит, з’являється врівноваженість, хороший настрій. Самопочуття поліпшується ще й від великого внутрішнього задоволення: спромігся по­долати шкідливу пристрасть, зміцнив волю.

Leave a Reply