You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Авага американська. Характеристика та застосування

Агава американська, столітник (А§ауе атегі-сапа) — тропічна рослина (походить з Південної Аме­рики), з родини амарилісових однодольних цибулинних рослин.

У нашій країні вона поширена як кімнатна декоративна рослина , схожа частково на іншу, також кімнатну рослину,— алое, або столітник, і, якщо чим-небудь і від­різняється від нього за зовнішнім виглядом, то лише тим, що листки у неї ширші, розміром у півдолоні, у неї нема біля кореня ніякого стебла, яке б піднімалося над м’ясистими шиповидними листками, як це іноді буває у алое.

У звичайних умовах агава росте 15—20 років, а вжи­вати листя для лікування слід з рослин, яким не менш як по три роки.

Агава американська має майже такі самі хімічні й фармакологічні властивості, як і алое, але її ще не ви­вчено, і з лікувальною метою її застосовують лише в на­роді. Ліки з цієї рослини застосовують при зовнішніх хво­робах (ранах, наривах та ін.) і внутрішніх (при хворобах шлунка, печінки, легень та інших органів) як знезара­жуючий, протизапальний, болетамувальний, жарознижу­вальний, очисний та відхаркувальний засіб.

Листки цієї рослини при зовнішньому лікуванні засто­совують у свіжому вигляді, розщеплюючи листок і при­кладаючи його до хворого місця розрізаним боком. Особ­ливо добрий ефект дає застосування цієї рослини при наривах на животі й при болісному ішіасі (запалення сід­ничного нерва).

Щодо лікування агавою американською ішіасу, то треба додати, що у деяких осіб, у яких дуже чутлива шкіра, при накладанні на хворе місце й тривалому три­манні агави буває сильний (до болісності) жар, але боятися такої реакції не треба: поганих наслідків і усклад­нену не буває, і той, хто витерпить її, матиме позитивні наслідки лікування. Щоб зменшити подразнення шкіри, до хворого місця треба час від часу прикладати тонким шаром свіжий сир з кислого молока.

При внутрішніх захворюваннях агаву вживають зде­більшого у вигляді настою на воді (протягом 6 годин) свіжого подрібненого листя її, а у вигляді порошку — тільки при хворобах печінки та при жовтяниці. Суміш із свіжого соку агави американської з медом вживають всередину при туберкульозі легень і при затяжному й стійкому бронхіті .

Способи застосування. Настій агави готу­ють так: беруть один листок рослини середньої величини, подрібнюють його, кладуть у склянку холодної води й настоюють його протягом 6 годин, проціджують крізь марлю й п’ють по одній столовій ложці, три рази на день, перед їдою.

Відвар агави вживають у таких самих дозах.

Вживаючи настій або відвар при шлункових хворо­бах (особливо при диспепсії), ці ліки найкраще поєднува­ти з відваром полину (10,0—150,0) в такій концентрації: одна частина полину на п’ять частин агави з такою са­мою дозою вживання.

Свіжий сік з агави вживають замість настою або від­вару по 20 крапель на ложку води, що особливо реко­мендується при водянці, яка починається, та для врегу­лювання порушеного при цьому травлення, але в поєд­нанні з полином.

Ліки цього складу готують так: 1 г, або.20 крапель, настойки полину (або одну столову ложку відвару) бе­руть на 5 г, або на одну чайну ложечку, соку агави, роз­водять у 0,5 л прокип’яченої води. Доза вживання: по одній столовій ложці, три рази на день.

Порошок готують з розчленованого висушеного на по­вітрі листя, потовченого й просіяного. Зберігати в сухому місці. Вживати по 0,2—0,5 г, або по стільки, скільки вмі­ститься на кінчику складаного ножика, три рази на день.

Leave a Reply