You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Злізняк колючий

Трав’яниста багаторічна рослина, заввишки 30—80 см. Зі своїм співбратом по роду — залізняком бульбистим, на мій погляд, не схожа. У залізняка колю­чого листя видовжено-ланцетне. Верхня губа рожевого віночка квітки без борідки з густих волосків під краєм шолома. Листя знизу і стебло тонке сіро- або білоповстисте, 2—4 см шириною. Росте зарос­тями на степових кам’янистих схилах у південній частині Лісостепу, в Криму.

Особливої популярності серед населення не має. Але вживається окремими травознаями. Офіційною медици­ною не використовується.

В рослині є ефірна олія, в насінні до 27,5 % жирної олії. В народі вживають частіше у зборах лікувальних рослин переважно при захворюваннях шлунка (катари з недостатньою кислотністю). Бульби його вживали в їжу, а надземну частину використовували в народній медицині при анемії, пневмонії, бронхіті, туберкульозі легень, малярії, геморої, набряках.

Як встановлено, настій надземної частини цієї рослини підвищує зсідання крові, виявляє слабу гіпотензивну дію. Вона входить у склад зборів за прописом М. Н. Здренка. Рослини роду залізняків — хороші медоноси; виділяють нектар ще в бутонах.

У книзі, яку я одержав від Миколи Івановича Солом­ченка, подаються такі відомості: 5—10 % відвар трави залізняка колючого практикувався з 70 хворими хроніч­ним гастритом. У 44-х відмічено позитивні результати. У деяких настільки вони були виражені, що вже після декількох днів хворі переставали його приймати.

Автори рекомендують:

1.           10—20 г трави відварити 10 хвилин у 0,5 л води, на­ стояти 30 хвилин. Пити по півсклянки за 30—40 хвилин до їжі протягом 2-х місяців.

2.           10—20 % настоянка трави на 40 % спирті. Пити по 15 мілілітрів 3 рази в день з водою до їжі при гіперацид­ному гастриті, виразковій хворобі.

Це конкретизує різні народні способи вживання заліз­няка колючого.

Зберігають його найчастіше висушеним в пучках, загорнутих у папір. Строк зберігання, на мій погляд, 2 роки.

Leave a Reply