Жіночі хвороби. Гикавка сіра
Народні назви: кашка, бабишник. Рос. назва: икотник серьш.
Дворічна трав’яниста рослина, заввишки 20— 60 см, сірувата, коротко опушена. Корінь стрижневий, короткий. Пагін галузистий, прямостоячий. Листки чергові, ланцетні, гострі, цілокраї, зубчасті; прикореневі – черешкові, стеблові — сидячі. Квітки правильні, дрібні, білі, чотирипелюсткові у густих головчатих або видовжених гронах. Плід — стручечок. Росте як бур’ян на полях, луках, поблизу жител, вздовж доріг. Поширений по всій Україні. Використовують у народі траву, квітки. Рослина неофіціальна.
За хімічним складом ще не вивчена. У насінні багато жирної олії (до 27,55 %).
Лікувальне використання її в народі, за моїми спостереженнями, не дуже поширене. Декотрі бабуні рекомендували давати дітям настій із суцвіть-квіток гикавки при проносах та купати дитину у відварі з висушеної рослини при корчах (судомах) у дітей. Настій (чай) із суцвіть чи трави радять вживати від гикавки, при головних болях, при маточних кровотечах.
Є інформація про застосування гикавки в експериментах на тваринах. При цьому спостерігали сповільнення серцевого ритму, прискорене відходження сечі. В народі її ще застосовували при білях, маточних кровотечах, мігрені. Ванни з відвару гикавки сірої в народі вважаються ефективним засобом для схуднення, проти судом у дітей в перші два роки життя (спазмофілія).
Внутрішньо п’ють чай-настій. Дві столові ложки квіток на 1 склянку окропу, пити по 1 столовій ложці через кожні дві години. Дітям, вважаю, можна давати соски з марлі, насичені підсолодженим чаєм з квітів гикавки (так роблять сільські бабусі). Для ванн дітям беруть одну (до двох) жменю сухої трави на каструлю води (3—4 л). Доводять до кипіння, настоюють до охолонення накритим і відціджують у воду для купелі.
Висушені траву та квіти (суцвіття) зберігають у чистих мішечках (окремо). Строк зберігання, на мій погляд, 2 роки.