You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Зеленчук жовтий

Народні назви: глуха кропива жовта, губаня.

Трав’яниста багаторічна рослина, заввишки 15—50 см, з простим, знизу висхідним, часом розгалу­женим, негусто опушеним стеблом. Біля основи пагони бувають червонуваті. Листя черешкове, яйцевидне, двоякогородчасте з білуватими плямами (на старших). Кільця в суцвітті здебільшого 5-квіткові, війчасті.

Ча­шечка дзвінкувата, 10—12 мм завдовжки, з ланцетно-шиловидними зубцями. Віночок довгастий, жовтий, 17— 25 мм завдовжки, верхня губа його по краю довговійчаста. Росте в тінистих лісах, на вологуватих місцях, подекуди серед кущів. Поширений майже по всій Украї­ні, крім степу і Криму. Рослина під снігом зберігає свій колір, і деякі її пагони можна зустріти розквітлими вже в квітні.

Збирають листя та пагони або верхівки стебел під час цвітіння. Сушать в провітрюваних місцях у затінку.

Лікувальне значення рослини пов’язане з наявністю в ній порівняно великої кількості водорозчинних крем­нієвих сполук. В офіційній фітотерапевтичній літе­ратурі рослина не фігурує. Серед травознаїв цінується як засіб для лікування захворювань нирок і сечовивід­них шляхів, особливо при ослабленнях нормальної функції, застійних явищах, нетриманні сечі у літніх людей, при тяжких захворюваннях, а також для запобі­гання розвитку і становлення цих хвороб при ниркових недомаганнях.

Вживають його в народі так: беруть дрібку зілля (приблизно 1 чайна ложка) на 1 склянку крутого окропу; настоюють не менше півгодини йід накриттям і п’ють 2—3 рази на день по півсклянки теплим невеликими ковтками.

Висушену подрібнену траву, зібрану під час цвітіння, включають у суміші для певних хворих при таких за­хворюваннях, як різні форми нефритів, пієліт, цистит, уретрит та при менш тяжких захворюваннях, пов’язаних із порушенням обміну речовин в організмі. Також для лікування від аденом передміхурової залози.

Суху траву з квітами зеленчука зберігають у мішеч­ках в сухому місці, а тепер часто і у скляних банках, за­критих пластмасовими кришками. У вологому середови­щі трава злежується і псується, втрачаючи свою ліку­вальну силу.

Строк зберігання — 3 роки.

Leave a Reply