You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Запашні фіалки

Рано навесні, о тій порі, коли молоденька травичка ще не поспіла розстелити свої шовкові килими, скрізь по пагорках, по видолинках, на яскраво освітлених сонцем галявинках, під старими деревами в парках і садах розсіває весна свої фіалкові усмішки, а повітря наповнюється найвитонченим ароматом.

Фіалка — улюблена квітка багатьох народів, що знаменує настання весни, оживлення природи.
Не обійшла й цю рослину давньогрецька міфологія.

За однією із міфічних оповідей донька Зевса Персефона була викрадена богом підземного сніту Плутоном.У пам’ять про себе Персефола встигла кинути на землю декілька квіток, які тримала в руках.

Серед них була й фіалка. Відтоді ранньої весни незвичайна фіалкова барва нагадує людям про красуню Персефону.

Інший міф розповідає, що чарівна донька титана Атланта рятуючись від переслідування бога сонця Аполлона, що палив її своїми променями, перетворилась на фіалку.

У Стародавній Греції існував культ фіалки, Ця квітка стала емблемою Афін.

У казках відомої латиської письменниці Анни Саксе фіалка постає в образі чарівної маленької скрипачки. Прекрасні мело­дії її скрипки може почути кожен, хто має ніжне й любляче серце, м’яку й доброзичливу вдачу.

Дуже любив фіалки славетний німецький поет і вчений В. Гете. Щовесни він вибирався в невеликі мандри навколо рід­ного міста Веймара і скрізь висівав насіння фіалок.

Відтоді й по сьогодні вся місцевість навколо міста напровесні вкривається фіалковими килимами. Тут їх називають квітками Гете. А німець­кі садівники-квітнижарі вивели на честь поста великоквіткові сорти фіалок Доктор Фауст, Мєфістофель і Маргарита.
Рід фіалок великий і налічує близько 300 видів і багато культу­рних сортів.

Фіалка запашна — наша природна красуня. Як багаторічну морозостійку трав’янисту рослину її можна використовувати не тільки для оз­доблення балконів і кімнат узим­ку  за найбільш «безквіткового» періоду, але й для лікування.
У її листках, квітках і коренях містя­ться сапоніни, глікозиди (невизначеної поки що будови), гіркі речовини, ефірні олії (близько 0,04 %) та алкалоїд, подібний до метану. Трава фіалки та особливо її коріння рекомендуються як сек­ретолітичний засіб проти кашлю, кашлюка, ядухи, бронхіального катару.

Вважають також, що фіалка діє заспокійливо при істерії, серцебитті та безсонні. Вживається настій, приготовлений у такий спосіб : 2 чайні ложки подрібненої сировини настояти в прохо­лодному місці на склянці води- протягом 8 год (добова доза).

Можна приготувати і лікувальний сироп: 50 г подрібненої з квіт­ками і залити 150 г окропу, настоювати 24 год. Проці­дивши, до рідини додають 200 г цукру і нагрівають доти, доки не розчиниться цукор. Пити слід по чайній ложці 4—5 разів на день. Вищі дози можуть спричинити блювання.

Tags:

Leave a Reply