You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Хвощ польовий

Хвощ польовий, сосонка польова, яличка, ве­ретінце та інші назви з лікуваль­ною метою використовують траву цієї рослини.

Спори у польового хвоща вгорі спороносних стебел утворюють спороносні колосочки, але не від них іде розмноження рослини, а від спороносних підземних пагонів, від яких з’являються плодоносні й неплідні стебла.

Обидва види стебел членисті, але відрізняються одні від одних тим, що плодоносні стебла з’являються раніше від неплід­них, рано навесні, вони не гіл­лясті, свіглобурі або червону­ваті, соковиті, мають на кож­ному зчленуванні недорозвине­ні листочки — гілки, дуже при­тиснуті до стебла й короткі, а чгорі по одному довгасто-овальному споровому колосоч­ку, причому стебло це з коло­сочком здається голим, без відростків-листочків.

Неплідні стебла розвиваю­ться пізніше, вони гіллясті, май­же в два рази вищі за плодо­носні, досягають 50 сіл заввиш­ки; гілки цих стебел, що замі­нюють собою листочки, на кож­ному зчленуванні зірчасто роз­ходяться нарізно й створюють вигляд маленької сосонки (че­рез це в народі польовий хвощ називають ще сосонкою).

Не слід плутати польовий хвощ з лучним, який не є лікар­ською рослиною і відрізняється від сірого польового хвоща зе­ленуватим кольором своїх гі­лок і стебла, за формою чоти­ригранного, шорсткого, й дуже

борознистого. Стебло ж у польового хвоща кругле і не таке шорстке й грубе.

Лучним хвощем, завдяки його особливій шорсткості, сільські гос­подарки чистять посуд, а столяри відшліфовують меблі.

У науковій медицині польовий хвощ мало використо­вують, а більше в народі.

Хімічні властивості польового хвоща достатньо ви­вчено. Ця рослина містить у собі багато кремнієвої кис­лоти, в’яжучих дубильних речовин, відхаркувальних са­понінів, гіркої речовини, каротину (вітамін А) та віта­міну С.

Завдяки тому, що в польовому хвощі є багато крем­нієвої кислоти, ліки з трави цієї рослини дуже корисні при туберкульозі легень і при багатьох тривких шкірних хворобах, які не піддаються місцевому зовнішньому лікуванню. Ці ліки діють на організм, якщо їх вживати всередину, як зміцнювальний і очисний засіб.

Дубильні речовини, що є в польовому хвощі, роблять ліки з нього дуже добрим кровоспинним засобом, і саме цим ця рослина й славилася ще в давнину.

А завдяки сапонінові, що є в польовому хвощі, пре­парати з цієї рослини корисні як відхаркувальний засіб не тільки при звичайних легеневих хворобах, але й (за­вдяки дубильним речовинам) при кровохарканні.

Ліки з польового хвоща виявляють чудову оздоров­люючу, дезинфікуючу й «виїдаючу» дію на виразки й за­старілі рани (подібну до дії подорожника).

Як очисний засіб, ці ліки необхідні при водянці й жов­тяниці. Але особливо сильно препарати з польового хво­ща діють на організм у ділянці нирок і сечового міху­ра.

В них помічається не тільки сечогінна властивість, але й здатність розчиняти й ніби розсмоктувати камені в нирках або в сечовому міхурі й таким чином звільняти хворого від неминучої іноді операції.

Як кровоспинний засіб, ліки з польового хвоща, а особливо, якщо його поєднують з грициками пополам, дуже успішно застосовують зовнішньо і вживають все­редину при надмірних менструаціях.

Польовий хвощ містить у собі гірку речовину, і за­вдяки цьому його вживають і при хворобах шлунка, а якщо буває криваве блювання, то цю рослину поєднують порівну з ягодами ялівцю.

Побічних шкідливих явищ при вживанні польового хвоща не помічено, а якщо він і протипоказаний, то лише при гострому запаленні нирок, коли небезпечним вияв­ляється й невелике подразнення.

Оскільки в польовому хвощі є й вітаміни, то його можна рекомендувати як корисну домішку до інших вітаміноносних рослин.

Способи застосування. Відвар: 50,0—200,0, настоювати протягом 20 хвилин; вживати по три столові ложки, 3—4 рази на день.

Екстракт: 30,0; вживати по пів чайної ложечки, 4— б раз на день (домашній екстракт—це згущений відвар).

Компрес. Для цього треба вищезазначений відвар наполовину розвести водою й намочувати в ньому тка­нину, поки він ще не вихолонув.

Мазь на виразки: беруть одну частину екстракту або згущеного відвару на 4 частини коров’ячого масла або вазеліну (краще жовтого).

Leave a Reply