You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

В’яз гладенький

В’яз —усім відоме дерево, яке росте в наших лісах. Це дерево досягає заввишки до ЗО м.

Ботанічні прикмети в’яза такі: гілки у нього м’якопухнасті; ли­стки еліптичні (довгасті), зверху гладенькі, а знизу короткопухнасті; квітки кремові, з червонуватою оцвітиною, на довгих квітконіжках, повислі.

Відмітною особливістю в’яза як будівельного матеріалу е те, що його важко розколоти, він увесь перевитий, ніби в’язаний (через те й називається в’язом).

З лікувальною метою кору гладенького в’яза викори­стовують лише в народній медицині: всередину — при во­дянці, хронічному ревматизмі та при гарячці (разом з корою козячої верби та з бруньками берези); ці ліки ді­ють на організм, як очисний і протипростудний засіб при опіках, у вигляді примочки з відвару кори або як мазь із відвару.

Способи застосування. Відвар: 20,0—200,0, або 4 чайні ложечки подрібненої кори на склянку окро­пу; вживати по одній столовій ложці, 3—4 рази на день.

Мазь: вищезазначений відвар, згущений до поло­вини, змішати наполовину з коров’ячим маслом або ва­зеліном.

Суміш (від гарячки): по дві чайні ложечки кори в’я­за, кори козячої верби та бруньок берези — все це зміша­ти й заварити на склянку окропу; вживати по одній сто­ловій ложці, три рази на день.

Leave a Reply