You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Вовче лико звичайне

Вовче лико звичайне, вовчі ягоди звичайні (Оарппе тегегеит); з лікувальною метою використову­ють кору цієї рослини. Вовче лико звичайне кущова рослина.

Ця рослина досягає півтора метра заввишки. Листки в неї черго­ві, цілокраї, обернено-довгасто-яйцевидні, з короткими черешками, знизу сіро-зелені.

Квітки в пучках, сидячі, з’являються до розпуку­вання листя. Оцвітина проста, опадаюча, рожева, трубчасто-лійкопо­дібна, чотирилопатева. Плоди — овальні червоні ягоди, що містяться на середині стебла, нижче від групи листків верхньої частини стебла.

Кора в цієї рослини дуже отруйна. Отруйні також і ягоди, які часто бувають причиною отруєння. Цвіте рослина в березні — квітні.

У науковій медицині кору вовчого лика звичайного застосовують лише як подразник шкіри, та й то рідко.

У народній медицині кору цієї рослини застосовують замість гірчичника як відтяжний засіб (кору, розмо­чену в воді або в оцті), а також від сухого лишаю як наривний засіб, від ревматизму та невралгії; зовнішньо її застосовують у формі мазі. Вживають кору цієї рос­лини й від паралічу язика (треба деякий час потримати в роті настойку кори).

Всередину ліки з вовчого ліка (витяжку кори) обе­режно застосовують проти золотухи й водянки.

Способи застосування. Витяжка: відвар 20,0—200,0, випаровувати до половини; доза: по одній— дві краплі, три рази на день.

Настойка: 1 г кори на 64 г спирту; доза: по одній—дві краплі (точніше — по 0,2), три рази на день.

Мазь: п’ять частин настойки на десять частин вазе­ліну або коров’ячого масла.

Leave a Reply