You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Вербена лікарська

Народні назви: суха нехворощ, залізняк, остудник.

Багаторічна трав’яниста рослина з прямостоя­чим, вгорі галузистим, чотиригранним стеблом, заввиш­ки до 100 см, з шорсткими краями. Середні листки трироздільні з нерівно зарубчасто-надрізними частками, з яких середня більша за бокові. Верхні листки дов­гасті, надрізно-зарубчасті, верхівкові цілокраї.

Квітки зібрані в багатоквіткові рідкі колоски, вгорі – у велику рідку волоть; блідо-лілові, рідше пурпурові, дрібні. Листки на смак терпкі. Рослина без запаху. Росте обабіч доріг, на руїнах цегляних будинків, по межах, на засмічених місцях, на горбах, глинистих вибалках. Поширена повсюдно, але не щедро.

Збирають листки, цілі рослини до нижніх відмираючих листків під час цвітіння. За літературними даними, вва­жається отруйною. В народі це не підкреслюється.

За біохімічним складом містить отруйні глікозиди — вербеналін і вербенін, алкалоїди, ефірну олію, гірку ре­човину, таніни, слиз; в ній багато кремнеземової кис­лоти.

Вербену вживають в народі насамперед при хворобах печінки, селезінки, а також при хворобах крові, які супро­воджуються чиряками, прищами, висипом. Крім того, при золотусі й венеричних виразках. В цих випадках за день випивають настій 5—6 г (одної повної столової ложки сухої подрібненої трави) на півлітра води, по півсклянки 4 рази на день.

Чай з вербени (трава, листя), 10—12 г на 200,0 окропу, приймають (запиваючи водою) щогодини по 1 столовій ложці протягом дня (12—14 годин) при атеросклерозі, тромбозах, тромбофлебітах, набуханні жил.

В народній медицині вербена лікарська використову­ється при занепаді сил, при скупих менструаціях у жінок з астенічною будовою тіла, хворобах печінки, артеріаль­ній гіпотензії, фурункульозі. Має хорошу лікувальну дію при тромбофлебіті і хронічних виразках гомілки. Доза — 1 столова ложка трави для настою у термосі на 1 склянку кип’ятку (на добу). Зовнішньо — для полос­кань, обробок, примочок. Такий же настій вживають при ангінах, стоматитах, при виразках, що погано загою­ються, ранах, свищах.

Для примочок при хворобах шкіри користуються напа­ром з такої суміші: вербени — 10,0 г, квітів рум’янку — 5,0 г, пелюсток троянди — 10,0 г, ду­бової кори — 10,0 г, листків шавлії – 5,0 г і трави хвоща — 10,0 г. Зменшує запалення, сприяє загоюванню ран.

Листки вербени зберігають в ящиках, викладених па­пером, до 3-х років.

Leave a Reply