You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Верба козяча

Верба — рід дерев і кущів з родини вербових. Ці дерева чи ку­щові рослини середні за величиною, на Україні ростуть повсюди: на луках, по ярах, поблизу лісів. Листки у верби яйцевидні, кора гладенька, зеленувата (у верби червоної кора червонувата).

Верба козяча — кущова рослина, вона мало чим відрізняється від верби кошикової і дуже схожа на неї або на вербу гостролисту, чи шелюгу, як її ще називають, або на вербу червону, особливо своїми пухнастими, яйцеподібними насінниками.

Препарати з вербової кори застосовують у науковій медицині як в’яжучий, жарознижувальний, а іноді й як глистогінний і кровоспинний засіб.

До того, як було введено в практику хінін, ліки з вер­бової кори вважалися основним протималярійним засо­бом, для чого цю кору й досі застосовують у народній медицині (здебільшого кору верби козячої).

Відвар і порошок вербової кори застосовують: як зо­внішній засіб — для лікування _ран і наривів та від випа­дання волосся, а як внутрішній засіб — вживають від диспепсії, коклюшу, всяких катарів (з гнійнослизовим виділенням), від гарячки або малярії та від хронічного ревматизму.

Крім того, препарати з вербової кори засто­совують для полоскання при запаленні слизових оболо­нок і навіть як стерилізаційний засіб, за допомогою яко­го очищують воду від бактерій.

Спосіб застосування. Відвар: 20,0—200,0; по одній столовій ложці, 5—6 раз на день.

Leave a Reply