You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Тополя

Сама латинська назва свідчить про популяр­ність цього дерева. Вона визначає поняття — народ (люд). Це, як і сосна, відомий фітонцидний санітар по­вітря. А ще — традиційний символ краєвидів України, оспіваний у народній творчості.

В Україні ботаніки розрізняють 14 видів дерева, а також ряд різновидів. До роду «тополя» належить і осика.

Родина — вербоцвіті.

Всі види тополеві в народі, а певні — й в офі­ційній медицині, мають лікувальне значення, серед яких я виділив би:

Тополя біла.

Дерево дводомне, утворює кореневі відростки. Кора — сіро-біла. Бруньки загострені (не липкі), вкриті білим опушенням.

Листки завдовжки 12 см, завширшки — до 10 см, звер­ху — темно-зелені, глянцеві, зісподу — білоповстисті. Квітки одностатеві, в пониклих сережках; пиляки пурпу­рові. Цвіте до появи листя. Росте в заплавних лісах і гаях, у долинах річок, по западинах між пісками. Розводять у садах і парках.

Тополя бальзамічна.

Дерево дводомне. Кора темно-сірувата, гла­денька, у нижній частині стовбура — темно-сіра, в трі­щинах. Бруньки липкі, досить великі, листки на цього­річних пагонах еліптично-ланцетні, при основі закруг­лені, на старших пагонах — яйцевидно-серцеваті, за­гострені, квітки одностатеві, в пониклих сережках. Приймочки стовпчиків пурпурові.

Походить з Північної Америки. Культивується як де­коративна і фітонцидна рослина.

Тополя  дельтолиста  (т.   канадська).

Дерево дводомне. Бруньки великі, загострені. Листки — до 10 см завдовжки, майже ромбовидні, з двома залозками при основі черешка. Квітки одно­статеві, у пониклих сережках. Цвіте до появи листя. Походить з Північної Америки. Культивують як декоративне дерево.

Тополя чорна.

Дерево дводомне. У нижній частині стовбура кора (особливо у старших дерев) майже чорна, у верх­ній— ясно- й сіро-попеляста. Бруньки голі, клейкі. Листки яйцевидно-трикутні або майже ромбічні, на дов­гих голих сплюснутих черешках, з яйцевидно-трикутною або майже ромбічною пластинкою. Знизу вони ясні, з обох боків голі. Квіти одностатеві, в полеглих сереж­ках, пиляки пурпурові. Цвіте до появи листя.

Росте по всій території України, крім Карпат, по доли­нах і берегах річок, у заплавах, на берегах озер, часто її висаджують вздовж доріг, культивують.

Збирають бруньки тополь (бажано з чорної і бальза­мічної), що ростуть у незагазованих місцях, подалі від доріг із значним автотранспортним рухом. Сушать у за­тінку, на протязі, розкладаючи тонким шаром на папері (не на газетах), тканині. Висушувати треба швидко, але не в печі. Зберігають у мішках або коробках у сухих приміщеннях.

Бруньки тополі чорної містять фенолглюкозиди салі­цин і популін, флавоноїди (8,05 %) апігенін, галангін і генкванін, 3-метиловий ефір галангіну, ізальпінін, квер­цетин, кемпферол, 3-метиловий ефір кемпферолу, піно­стробін, піноцембрін, рамноцитрин, рамнетин, ізорамнетин, рампозин, хризин і тектохризин; органічні кисло­ти: бензойну, коричну, галову, кавову, ферулову і яблуч­ну, до 0,7 % ефірної олії, у складі якої є гумелен, каріо­філен, цинеол і неідентифіковані сесквітерпеноїди; віта­мін С, жирну олію та інші сполуки.

Травознавці та й знавці з народу збирають бруньки з тополі бальзамічної і чорної. Люди ж збирають їх і з інших видів. Кращими є листові бруньки, а не квіткові. В ранню пору збору, навесні, щоб розрізнити їх, треба приглядатися, вибирати. Тому краще збирати пізніше, коли квіткові бруньки набубнявілись і їх легко роз­різняти.

З іншого боку — для внутрішнього застосування, може, ефективнішими є саме квіткові бруньки. Відповіді конкретної на ці питання в літературі я не знайшов. У народі ж радять збирати бруньки не надто рано навесні, але й не спізнюватись. Тобто тоді, коли відчу­вається пальцями липкість на бруньках, коли освітлило їх весняне сонце і бальзамічний запах став явним. Ось тоді і слід збирати, не розрізняючи дуже, квіткові вони чи листкові. Я теж дотримуюся цієї думки.

У народі тополеві бруньки використовують при про­студних захворюваннях, для лікування легенів, грипі, хворобах сечового міхура, як глистогінний, жарозни­жуючий засіб. Зовнішньо використовують короткочасні відвари з бруньок з малотривалим настоюванням (усе під накриттям) — при пролежнях, опіках, випаданні во­лосся.

Що відомо науці про лікувальні властивості бруньок? Уже немало. Візьмемо хоча б дані з болгарської фіто­терапії. «Речовини, що є в бруньках то­полі, значно підвищують діурез (витворення та виді­лення сечі), і їх особливо рекомендується приймати при поліартриті; застосовуються також як відхаркувальний засіб при бронхіальних запаленнях, при недостатньому сечовиділенні, при збільшенні передміхурової залози, гострому та хронічному запаленні сечового міхура, не­самовільному сечовипусканні, як і при болісному сечо­виділенні, особливо при вагітності, та після операцій».

Хорошу дію мають бруньки тополі при геморої, при подагрі і ревматизмі, застосовується настій: дві чайні ложки подрібнених висушених бруньок заливають одною або двома склянками окропу. Через 15 хвилин відціджують (добова доза). Зовнішньо застосовують мазь з бруньок від геморою і для натирання при подагрі та ревматизмі.

За іншими науковими джерелами, мазь із бруньок, або м’якушка з розтертих бруньок, застосовується при пошкодженнях шкіри, що погано загоюється, запален­нях шкіри тощо.

Замислюючись над біохімічним складом тополевих бруньок, дивуєшся з того, як вдало цей біохімік-природа скомпонувала ряд речовин, що взаємодоповнюються для одержання найкращого лікувального ефекту. Навіть сперечаєшся сам з собою про те, при якій хворобі краще використовувати цю рослину. Скільки цікавої роботи залишається для відкриття цих закономірностей ще й для наших онуків та правнуків! А якщо згадаємо ще збори (суміші) тополевих бруньок з іншими рослинами…

Лікуємо ж не хворобу, а організм людини — склад­ний, гармонійний. А рослини дають нам нерідко для цього і гармонійно складені ліки. Тут цікаві взаємозв’яз­ки живого в біоісторичному розвитку. Що тільки під­казати можуть нам звичайнісінькі тополі! Навіть своїм

шумом на вітерці з фітонцидним ореолом, який ми не бачимо, так недавно про нього довідавшись, хоч багато хто відчував його щоденно з давніх-давен.

Природа часто лікує нас сама. Аби ми тільки не пере­шкоджали їй у цьому!

Сухі бруньки тополь зберігають у мішечках, вкладе­них у коробку, що щільно закривається.

Строки зберігання — 2—4 роки.

Leave a Reply