You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Суниці лісові

Трав’яниста багаторічна рослина, яка не по­требує особливих пояснень і опису. Росте в лісах, особ­ливо у сосново-мішаних, на галявинах, сухих луках і схилах, перелогах. Поширена повсюдно, рідше на пів­денному сході і в степу. Плоди червоні (зрілі). Містять багато солей, заліза і фосфор.

Збирають: цілу рослину під час цвітіння, разом з кореневищем, відчищають від старого листя, торішніх відмерлих залишків, а плоди — коли достигнуть.

Хімічний склад: у плодах — до 10 % цукрів, органічні кислоти (лимонна, яблучна, саліцилова, хінна), токо­ферол, тіамін, бромід, рибофлавін, нафтохінон, каротин, пірідоксин, аскорбінова і нікотинова кислоти, червоний пігмент, ефірна олія, дубильні і пектинові речовини, флавоноїди, антоціанові сполуки. В листях 200— 400 мг% аскорбінової кислоти, в плодах — 46—90 мг%, сліди алкалоїдів, глікозид фрагарин. У коренях — до 10 % дубильних речовин; в насінні — до 19 % жирної олії. В суницях багато цінних мінеральних солей, мікро­елементів. Плоди — дуже цінний дієтичний засіб.

На організм людини діє як в’яжуче, сечогінне, поліп­шує обмін речовин. Полівітамінний засіб.

Вживання: суниця (вся рослина і плоди) — дуже попу­лярний у народі лікувальний засіб, дуже широко засто­совується при різних хворобах. На нашу думку, ця рос­лина повинна зацікавити як дослідників, так і лікарів. У подальшому викладі матеріали про неї наводимо майже повністю в такому вигляді, в якому вони подані були ще в записках М. А. Носаля. Бо він свого часу зібрав безліч даних щодо її застосування. Ясна річ, що у цій новій праці включено мною ряд нових даних та актуальних положень.

Перед тим як розглядати лікувальне значення суниці взагалі (листків, ягід, кореневища з коренями), ми по­винні попередити читача про те, що не всі люди безкарно можуть їсти ці смачні, ароматні ягоди, бо деяким орга­нізмам ягоди суниці шкодять. Все тіло вкривається висипом, шкіряними набряками, починається свербляч­ка тіла, біль у животі, запаморочення, блювання. Знаю одну жінку, в якої починається блювання, коли вона лише дивиться на суниці або коли відчує їх аромат (ідіосиюсрозія).

Наукова медицина рекомендує вживати ягоди суниці та їсти їх при хворобах нирок, каменях у них, при захво­рюваннях печінки і жовчних шляхів, а також при всіх видах катарів шлунка і при хворобах селезінки.

Напар листків суниці — 50,0 г на 1 л води — в народі вживають для очищення крові, при висипках, прищах, лишаях, при рахіті, золотусі, при подагрі, гастритах, при хворобах печінки і селезінки, катарі товстих кишок, геморої, жовтяниці. Крім того, при жовчнокам’яній і нирково-кам’яній хворобах, підвищеному тискові крові, при гастритах, колітах.

Напар цей приводить організм у норму як при запорах, так і поносах (регулююча дія), дає позитивний лікувальний ефект при певних захворю­ваннях серця і при неврозах. Траву суниць додають у різні збори рослин при багатьох захворюваннях. Ягоди мають застосування у лікувальній та побутовій косметиці.   Масочки   з   них   підсушують   шкіру   (але   не всім!).

Коли читати перелік хвороб, які лікують ягодами чи травою суниці, зібраною під час цвітіння, мимоволі ви­никає питання, чому така корисна суниця. Відповідь на це  дає  знайомство  з   біохімічним   складом   рослини З усіх відомих дикоростучих лікарських рослин мабуть нема багатшої за різноманітністю хімічного складу рос­лини, ніж наша суниця.

Суничний сезон звичайно триває 3—4 тижні. Аби ми правильно використовували цей сезон поспіль 2—3 роки рідше б потребували курортів. Справа в тому, що ку­рортне лікування тоді лише стає корисним, коли лікар вміло підбере відповідний курорт, дієту, призначить режим і керує нами на курорті. А ще — коли курортник Іикрнує всі призначення лікаря-спеціаліста. Суничний період саме І є основою для створення тієї дієти яка по­трібна часто на курортах.

Якби всі подагрики,  всі хворі на виразки,  катари шлунка, з каменями жовчних шляхів і нирок з хворим жовчним міхуром і селезінкою, збираючись на курорт н спочатку провести у себе вдома правильне ліку­вання суницями, вони б чудово підготували успіх ку­рортного лікування.

На курорти мають змогу їздити не всі хворі – однак доводилось спостерігати, що і без них люди виліковува­лися… суницями.

Багато хто в народі знає, що таке суниця, користується нею і від неї дістає вилікування. Доводилось спостерігати: щоб вигнати солі хворі часто їли оселедець з цибулею і багато су­ниць, поїдаючи їх щодня до 3 кг. Виходить солітер, крупні глисти, волосоголовці і гострики теж не переносять суниць і виходять. При склерозах, надмірному тискові крові (гіпертонія),  кишкових  захворюваннях  і  поносах  суниці замінні .

Форми старих, запущених екзем (екзем з нагноєннями, струпами, нерідко із смердючими виїдами), які не виліковувались різними іншими засобами успішно подолані суницями. Для цього вибирають стиглі ягоди, товстим шаром розтирають їх на чистенькій шматочці.

Три-чотириденне прикладання суниць на уражені екземою ділянки, захищає їх від струпів, усуває витікання виворотки крові, знищує сморід і відкриває хворе місце для наступ­ного етапу лікування — примочками, які, як кажуть у народі, повинні витягнути жар, і для лікування мазями як остаточної фази лікування від екземи.

При лікуванні суницями їх їдять сирими, але не варе­ними або сушеними, їдять самі ягоди або з молоком, вершками, молодою сметаною, з цукром (іноді з вином). З особистої практики, писав М. А. Носаль, доходжу ви­сновку, що їх можна (і треба) їсти так багато, щоб на третьому тижні вони вже набридли настільки, що треба примушувати себе їсти їх. Давайте суниці дітям, давайте багато. Не шкодуйте коштів на придбання суниць! Не вважайте їх розкішшю, а майте за необхідне як хліб, крупи, картоплю.

Щодо дії суниці на організм дещо схожа ще одна ягода – чорниця. Кнейп з приводу цих ягід залишив нам такий афоризм: «У тому домі, де їдять суниці і чор­ниці, лікареві нічого робити».

Висушені і порізані листки суниці раніше (особливо в Польщі) підсипали в чай при його розфасовці. З метою ошукати покупця. Не применшуючи достоїнств чаю як загальновизнаного напою, вважаю, проте, що якби при­жився такий же напій з листків і квітучих стебел суниці як чай, здоров’я людей тільки виграло б. У багатьох сім’ях я спостерігав звичай пити суничний чай або той самий чай у суміші з черешками (плодоніжками) з виш­невих ягід.

Сухе листя суниці зберігають (2—3 роки) у дерев’яних ящиках, всередині викладених папером, а сушені яго­ди — в скляних банках або жерстяних коробках.

Leave a Reply