You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Сік каланхоє

Під раннього дитинства знаємо ми казки про «живу воду», яка вмить загоює рани відважних, але посічених ворогами вої­нів. То гарні казки, бо в них народ втілив своє прагнення до вільного життя, закарбував віру в безсмертя подвигу та водно­час висловлював мрії про диводійні ліки, що рятують від смер­тельних ран.

Тепер, за нашого бурхливого часу, існує чимало лікуваль­них засобів, котрі пришвидшують гоєння ран. Одначе й досі маємо чимало захворювань шкірного покриву та ран, для яких ще не знайдено «живої води».

Ціла армія лікарів шукає засобів, які б загоювали трофічні виразки, виразки шлунка й дванадцятипалої кишки тощо. Не­абияку роль відіграють тут і ботаніки, котрі ретельно перегля­дають та глибше вивчають скарби зеленого світу. Вчені уважно прислухаються до вікового народного досвіду, вивчають його.

І ось порівняно недавно з’явився новий препарат — сік каланхоє. Через чудову здатність загоювати рани його можна назвати цілющим соком, подібним до легендарної «жи­вої води».

Поява нового препарату ще раз засвідчує, що використан­ня наукою народної практи­ки конче потрібне в медицині. Останнім часом захоплення ме­диків синтетичною фармако­пеєю спадає, а зацікавленість препаратами рослинного по­ходження посилюється.

На жаль, народження або, точніше, відродження народ­них засобів на науковій основі нерідко завдячує випадкові або ще рідше — дивовижній напо­легливості окремих ентузіас­тів, котрі віддають чимало сил і навіть років життя для за­провадження тих засобів до широкого вжитку медичними працівниками. Так прижилося вже чимало добрих лікарсь­ких препаратів, подарованих народною медициною.

Те саме сталося і з калан . За цією екзотичною назвою в оранже­реях багатьох ботанічних са­дів до часу ховалася скромна рослина з тропіків, що належить до поширеної родини товстянкових. Ботаніки знають її давно Булл чутки, ніби вона швидко загоює рани.

Незважаючи на те, що рослинознавці пропонували цю рослину увазі медиків ентузі­астів застосування чудових властивостей рослини на  хворих людях не траплялось. Але що малося, те сталося

Досить було покласти в пісок листок або його частину, як через 3—4 тижні з’являлося декілька паростків.

Із оранжереї ботанічного саду рослини перевезли до великих теплиць радгоспу «Київська овочева фабрика». Там було виро­щено перші 1500 екземплярів, потрібних для ретельного вив­чення.

Нарешті таємницю було розкрито. З’ясувалося, що рос­лина — каланхое пірчасте, поширене в тропічній Африці і Азії, на островах Мадейра, Шрі-Ланка, Ява, Моллукських і Гавай-ських, а також в Австралії, Центральній та Південній Америці. Це багаторічна рослина, яка любить сонце й тепло. Отже, за наших умов вона — кімнатна рослина.

Каланхое не перевищує 2 м. Листки його спочатку прості, соковиті, яйцеподібні з зазубринами по краю. Пізніше на рос­лині з’являються пірчасті шкірясто-м’ясисті листки. У дорос­лому віці цвіте щорічно.

Дзвоникоподібні квітки непоказні за­барвленням (зеленкувато-білувато-рожеві), сягають 1,5—3 см завдовжки, зібрані в суцвіття на верхівках доволі високих квітконосів. За умов середньої смуги нашої країни цвіте в трав­ні або на початку червня.

Як кімнатна декоративно-листяна рослина каланхое пірчас­те — сонцелюб. Потребує взимку дуже помірного поливання, а влітку — щоденного. Пересаджувати його треба щорічно на­весні в поживну землесуміш із дернової, листяної та парникової землі (4 : 2 : 1) з домішкою піску.

Відзначимо, що калонхоеє знали й раніше. Ще славетний ні­мецький поет Гете після найретельнішого на свій час вивчення назвав рослину «квіткою життя». Але трипалий час ніхто не цікавився ЇЇ властивостями з погляду науки.

І от нарешті цілий загін учених різних фахів заходився «анатомувати» каланхое пірчасте. Ботаніки й фізіологи рослин вивчили будову всіх його частин, в тому числі й мікроскопічну, ритми розвитку й ро­сту. А біохіміки й мікробіологи, хіміки-аналітики дослідили зелену масу рослини —соковиті м’ясисті листки та трав’янисті частини пагонів і стебла, що містять цілющий сік.

Настав і час випробувати життєдайну силу каланхое на тва­ринах. Першими піддослідними були кролі, білі миші, морські свинки, їм давали пити сік каланхое, вводили під шкіру, зака­пували в очі.

Коли переконалися в цілковитій нешкідливості препарату, його спробували використати для лікування ран та опіків. Гоєння ран у піддослідних тварин відбувалося наба­гато швидше, ніж у контрольних. Наслідки свідчили, що сік мохіна випробувати в клініці. І от уперше 1961 р. було застосо­вано пов’язки із соком каланхое для лікування хворих із рана­ми, котрі довго не гоїлися, з опіками й трофічними виразками гомілки.

Із кожним роком дедалі більше клінік використовують пре­парат. Тривають клінічні дослідження соку каланхое в хірур­гічній, стоматологічній, отоларингологічній, акушерській прак-

тиці тощо. У хворих із трофічними виразками, інфікованими ра­нами, пролежнями, гнійними процесами з омертвінням тканин після застосування соку й мазі каланхое рани незабаром очища­ються від гнійних і некротичних мас, швидше загоюються вираз­ки. Це рятує людей від тяжких страждань, що тривають міся­цями.

Отоларингологи успішно вживають препарати каланхое при консервативному лікуванні та після операцій з причин хро­нічного гнійного запалення середнього вуха. По допомогу до нього вдаються й акушери-гінекологи. Послуговуються препара­тами каланхое також і окулісти.

Ось так за участю багатьох і різних   за фахом науковців, спостережливих і допитливих шанувальників природи, невтом­них працівників охорони здоров’я запроваджено до практики досі незнані препарати — сік і мазь каланхое.

Щоправда, ме­ханізм дії препаратів до кінця не з’ясований.  Учені   знають тільки те, що сік каланхое — прозорий, жовтуватий, зі своєрід­ним  ароматом.   Він  містить  чималу   кількість    полісахаридів, флавіни, катехін, дубильні речовини, а також макро – і   мікро­елементи: кальцій, алюміній, залізо, магній, силіцій, марганець, мідь.

Тепер зрозуміло, що застосування препаратів каланхое можна поширити. Провадяться дослідження щодо лікування ним виразки шлунка та дванадцятипалої кишки тощо.

Але з розши­ренням сфери використання препаратів каланхое зростає й по­пит на сировину. Тому ухвалено організувати промислові план­тації каланхое на Чорноморському узбережжі Кавказу. 1 нині препарати з каланхое уже не становлять дефіциту.

Tags:

Leave a Reply