You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Шипшина звичайна, дика троянда

Шипшина звичайна, дика троянда, собача тро­янда (Коза сапіпа); з лікувальною метою використову­ють її плоди, квітки, листя й коріння.

Шипшина звичайна — найпопулярніший, найвідоміший з усіх ви­дів шипшини або так званої дикої троянди.

Це висока, негуста, гілляста кущова рослина з зігнутими дугою гілками. Кора в цієї рослини зелена або червоно-бура. Шипи рідкі, біля основи дуже широкі, серповидно загнуті. Квітки рожеві або блі­до-рожеві, з непарнопірчастими листками.

Плоди — довгасто-оваль­ні, гладенькі, яскраво- або світло-червоні, схожі на ягоди, з волоха­тим насінням, яке коле, якщо його взяти у рот, або «кусається» “за тіло, якщо попаде під одяг, скажімо, за комір.

Збирають плоди шипшини звичайної, коли’вони повністю дозрі­ють, поки не настануть морози. Застосовують їх дуже широко і в на­уковій медицині, і в кондитерській промисловості, і в народній ліку­вальній практиці.

Шипшина містить у собі, крім дубильних речовин, ба­гато вітамінів (С, А, Вг, К, Р — в плодах і вітамін Е — в насінні). Цю рослину цінять не тільки в народі, але й у науковій медицині.

Фармакологічні властивості шипшини такі: препарати з неї є в’яжучим, вітамінним, сечогінним, протизапальним і таким, що регулює функціональну діяльність шлун­ково-кишкового тракту, засобом.

Завдяки тому, що в шипшині багато цінних речовин, особливо вітамінів, ця рослина набула широкого засто­сування в науковій медицині, де з неї виробляють екс­тракти, сиропи й таблетки.

У кондитерському виробництві шипшину застосову­ють для виготовлення драже й конфет!

У науковій медицині дуже ціниться особливий препа­рат від запалення печінки й жовчного міхура (холеци­ститу), який називається холосас.

У народній лікувальній практиці дуже широко вжи­вають відвари, чай і навіть кисіль з, шипшини при всіх тяжких захворюваннях: при скарлатині, тифі, запаленні нирок, при хворобах шлунка й кишок, при хворобі пе­чінки, туберкульозі легень та при інших хворобах — як оздоровлюючий, зміцнювальний і як багатий на вітаміни засіб.

Лікувальне застосування препаратів з шипшини дає особливий ефект при хворобах сечового міхура й нирок (при каменях і піску), сильно знеболюючи й прискорюю­чи процес розсмоктування каменів. Для нього рекомен­дується вживати краще саму тільки шкірочку з плодів, висушену й настояну.

Крім всього цього, шипшину з успіхом застосовують при виразці шлунка й дванадцятипалої кишки (навіть при кровотечі), при катарі шл/нка з дуже зниженою кислотністю та при недокрів’ї й блідій немочі, або хлорозі (у дівчат).

Крім плодів шипшини, вживають і квітки її — для примочки при хворобах очей (100 г квіток на одну склян­ку води, варити протягом тривалого часу).

Відвари з листя вживають для зміцнення й заспокоєн­ня розладнаного шлунка.

З коріння шипшини готують відвар від кам’яної хво­роби та малярії.

В усіх вищезазначених випадках вживають легкий відвар шипшини, який готують так: плоди шипшини по­дрібнюють у ступці, заливають киплячою водою з роз­рахунку 5 г, або одна чайна ложечка, на півсклянки; ки­п’ятити протягом 7—10 хвилин.

Після того, як відвар ви­холоне, його треба процідити, а потім пити по півсклянки або по повній склянці, два рази на день, перед їдою.

Дітям треба давати по чверті або по півсклянки від­вару за один раз. Щоб відвар був смачніший дітям, його треба підсолоджувати сиропом або цукром.

Такий відвар можна вживати і як вітамінний засіб, замість вітамінних чаїв № 1 і № 2, які є в аптеках і в яких плоди шипшини змішані з плодами смородини й го­робини.

Ці чаї потрібні в усіх тих випадках, коли від­чувається недостача вітамінів в організмі: при хворобах очей (при авітамінозі А), при курячій сліпоті, затримці росту у дітей, хворобах печінки й нирок, при цинзі та при різних органічних кровотечах.

У народі шипшину часто вживають як сурогат чаю або кави і, звичайно, не помиляються, тому що він в усіх випадках корисний для організму людини і є не тільки лікарським засобом, але й цінним дієтичним продуктом. Способи застосування. Відвар плодів з на­сіннячком: 40—50 насінин на 1 л окропу; вживати по пів­склянки, три рази на день.

Листя заварюють, як чай, і п’ють, не дозуючи. Коріння: дві столові ложки на одну склянку окропу; вживати по одній склянці, три рази на день.

Лікер з шипшини: одну склянку подрібнених плодів змішують з півтори склянкою цукру, заливають трьома склянками горілки й ставлять на п’ять днів на сонце; потім додають дві склянки горілки й ставлять ще на пять днів; тепер треба процідити й видавити; вживати після їди, по 15—20 г. Це смачні ліки замість відвару.

Leave a Reply