You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Шипшина, троянда

Ботаніки нараховують у нас понад 200 видів і різновидностей цього роду, в тому числі дикоростучих понад 60. їх підрозділяють на декілька груп-секцій, серед яких найбагатшими вітаміном С є секція сіппатопіса («корична»).

Для видів цієї секції характерна чашечка у квітів з цільнокраїми, направленими до верху чашолистками, що залишаються після цвітіння при пло­дах (майже у всіх видів цієї секції). До другої секції («собача») належать види, що мають чашолистки переважно перисто-розсічені, і, коли квітки ще в бутонах, вони щільно закривають пелюстки і злегка заходять краями одне за одне. При дозріванні плодів вони опа­дають.

Інші секції бідні на вітамін С. Заготовляються тільки ті, що мають вітаміну С не менше 0,3—0,1 %.

Кращим лікувальним матеріалом вважаються плоди (гіпантії) таких видів за секціями. Із секції коричні: 1. Насамперед, це К. сіппатотеа, що тепер має назву — шипшина травнева. Росте на уз­ліссях, серед кущів, особливо у річкових заплавних сухіших луках (Полісся, Лісостеп, Право- і Лівобереж­жя); у Сибіру — до Байкалу. В гіпантіях її до 14 % віт. С; 2.

Шипшина зморшкувата (в культурі і здичавіла) — в ній до 6 % вітаміну С :— характерна досить крупними гіпантіями. Найбільш по­ширена – шипшина собача (вона ж най­більш популярна), але в ній віт. С 0,2—0,9 %. Викори­стовується для виготовлення (у промисловості) препара­ту «холосас», що застосовується при захворюваннях печінки. Відвар горішків (насіння) цього виду сечо­гінний.

Leave a Reply