You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Рутка лікарська

Однорічний бур’ян, росте на городах, у садах, на полях (наприклад, у забур’яненій картоплі), на свіжих могилах сільських кладовищ, на засмічених місцях. Поширена повсюдно, але розсіяно. В тих місцях, де дим’янка росте більш компактно, поле віддалік здається сизим, наче вкрите димом.

Стебло 10—50 см завдовжки, звичайно сланке, з ви­східними квітоносними гілками, соковите. Листки склад­ні, пірчасто-роздільні, з вузькими частками. Квітки блідо-рожеві, бувають пурпурові, пелюстки на верхівці темніші, з зеленою смужкою, зібрані у волоть з китиць.

Плід однонасінний, на верхівці майже прямолінійно зрізаний або навіть вдавлений. Цвіте рутка майже все літо, з травня до осені. Зацвітає поступово. В цей час, коли зверху ще є квіти та ії бутони, до низу по стеблу можуть вже бути плодики.

Збираючи, зрізують усю рослину до відмерлих знизу листків під час цвітіння, бажано ще без плодиків. Рос­лина соковита, треба її добре і скоріше просушити, бо, розстелена товстим шаром, може швидко зіпсуватись. Суху загортають у папір і переховують у сухому місці.

Рутки — рослини отруйні, однак у народі застосову­ються, хоч і з обережністю в дозуванні і частіше в сумі­шах. Надземна частина в період цвітіння вміщує алка­лоїди (фумарин, протопін, кріптокарпін та інші), гліко­зиди, ефірну олію, смолисті, дубильні, слизисті, гіркі речовини, барвники, вітамін С, нафтохінон, фумарову та інші органічні кислоти.

Вважають, що рутка збуджує апетит, зміцнює шлу­нок, серце, злегка проносить. Наукова медицина широко не застосовує. В народному лікуванні рутка вживається у вигляді свіжовіджатого соку разом з пивом або сиро­ваткою: 20,0—25,0 г соку на 1 склянку, приймають 2—3 чарки за день. Користуються цим засобом після тривалої гарячки, при гемороїдальних та інших крово­течах, при туберкульозі легень, після тяжких хвороб і взагалі тоді, коли намагаються підтримати сили після тривалої, виснажливої хвороби.

При появі на тілі прищів, лишаїв, різних висипів ма­жуть уражені місця свіжим соком з рутки. Я помітив, що свіжий сік з рутки згубно діє на коростяних кліщів. Часто на селі, не маючи аптечних засобів, я рекоменду­вав натиратися цим соком, а то і добре погніченою сві­жою рослиною. На початку закоростіння, поки кліщі не розмножувались у великій кількості, полегшення наста­вало дуже помітне.

У зимовий період рутку сушену вживають при ката­рах шлунка із зниженою кислотністю: з пивом або сиро­ваткою — 10,0 г рутки на півлітра пива, кип’ятять 7— 10 хвилин. За день випивають усю порцію.

При цьому ж захворюванні виліковувались, вживаючи таку суміш: золототисячника (центурії) — 2,0 г, звіробою  —2,0 г, тирличу — 2,0 г, деревію — 2,0 г, дикого цикорію — 3,0 г, рутки — 4,0 г. Суміш заливають 1 л сирої води, намочують на цілу ніч і вранці кип’ятять 5—7 хвилин. Накрита суміш настоюється, її проціджують і випивають за день: натщесерце — 1 склянку і протягом дня — 3 рази по півсклянки.

У фітотерапевтичній літературі є рекомендації використання рутки у жовчогінних зборах, особливо при дискинезії жовчних шляхів, при жовчних каменях, у тому числі і після їх хірургічного видалення, а також при млявій (застійній) функції печінки.

Застосовується і при підвищеному жовчовиділенні, що чергується з застоями. Взагалі, вважають, що рутка регулює жовчоутворю­вальний і жовчовидільний режими організму, діє спазмалітично не тільки на жовчні, але й сечовивідні шляхи та кишечник, понижує при цьому тиск крові.

Ряд матеріалів підтверджують висновки народної ем­пірики і, в свою чергу, тлумачать, конкретизують їх. Рекомендують при геморої, нашкірних висипках, при­щах, здуттях кишечника. У болгарській «Фітотерапії» рекомендується: 2—3 чайні ложки подрібненої трави на­стоюють на 2-х склянках холодної перевареної води протягом 8 годин.

Це добова доза. За іншими джере­лами: настій у термосі з 2 столових ложок трави на 0,5 л крутого кип’ятку. Випивають теплим у 3 прийоми за 30 хвилин до їжі. У польських фітотерапевтичних працях рекомендується трихвилинний відвар із 1/2 сто­лової ложки трави рутки на склянку води, з настою­ванням ще хвилин 10.

Націджують і приймають по 1—2 столові ложки відвару 2—4 рази на день. Частіше використовують у відповідних сумішах трав. Є твер­дження про те, що рутка активізує дію інших компо­нентів трав у зборі. Таку думку висловлював і М. А. Носаль, Діє дещо тонізуюче.

Протипоказання: на останньому місяці вагітності, гостре запалення шлунка, глаукома.

Час зберігання — два роки.

Leave a Reply