You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Розхідник звичайний

Народні назви: блющик, собача м’ята.

Багаторічна рослина, завдовжки до 60 см, із слабкими стеблами і висхідними квітучими гілками. Листки округлі, яйцевидні, біля основи — серцевидні, по краях зарубчасті. Квітки по 2—3 в пазушних кіль­цях, фіолетові або голубувато-лілові, рідко червонуваті або білі. Запах рослин нагадує м’ятний.

Росте по садах, серед чагарників, у лісах, по заростях, під тинами, на полях, уздовж доріг, на кладовищах, запущених городах.

Поширений повсюдно. Рослина вважається отруйною. Може викликати стан серцевої недостатності і набряки.

В траві міститься олія (до 0,03 % в свіжих і 0,06 % у су­хих рослинах), дубильні речовини, гіркоти, сапоніни, смоли, аскорбінова кислота, каротин.

В офіційній медицині не використовується. В народі для лікувальних цілей збирають усю рослину під час цвітіння. Вважається передусім відхаркувальним і за­гоюючим засобом і застосовується частіше в сумішах трав.

Усередину. Чай з напару 5,0 г сушених листків або сушеної цілої квітучої рослини на 1 склянку кип’ятку. Вживають при болях у животі (шлунку), при обкладе­ному язику, катарах кишок, захворюваннях нирок і сечового міхура, при опухах печінки, при катарах легень і бронхіті.

При хронічному катарі легень рекомендують напар з такої суміші: 2 столові ложки бруньок тополі, стільки ж трави розхідника та 1 столову ложку квіток бузини чорної запарюють на ніч. Випивають за 5 прийомів протягом дня.

Хорошим відхаркувальним засобом вважається така суміш рослин (в однакових пропорціях): листя розхід­ника, копитняка і трави парила звичайного. Три столові ложки збору заливають трьома склянками кип’ятку і парять цілу ніч. Випивають за 5 прийомів. Зовнішньо застосовують напар з 1 столової ложки трави на 1 склянку окропу для примочок до ран, виразок і при враженнях шкіри.

Крім того: 1. Добре потовчену тістоподібну масу лист­ків розхідника і стебелець з квітами прикладають на нариви. 2. Місця шкіри, заражені коростяним кліщем, натирають 2 рази на день міцною настоянкою трави розхідника на оцті. 3. При сльозотечі до очей прикла­дають марлю, намочену у гарячому міцному напарі листків розхідника.

Траву розхідника включають у збори лікувальних рос­лин, що вживають для поліпшення травлення, особливо при недостатній кислотності шлункового соку, при за­хворюваннях жовчних шляхів (для стимулювання від­току жовчі), навіть при жовчних каменях як засіб для полегшення роботи печінки. Це також один з компонен­тів зборів для лікування від пієлонефритів, циститів і при подагрі.

Відвар трави розхідника: 2 столові ложки на 1,5 склян­ки води, варять на слабкому вогні 10 хвилин і викори­стовують майже гарячим (при вуграх, опіках, фурун­кулах — компреси, примочки).

Зберігання: суху траву зберігають у жерстяних, май­же герметично закритих коробках (до 4-х років). Є твер­дження, що з часом зілля певною мірою втрачає свою отруйність.

Leave a Reply