You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Росичка круглолиста

Народні назви: росянка, мухоловка.

Багаторічна трав’яниста комахоїдна рослина, заввишки 10—25 см. Комахи, сідаючи на листки, при­липають завдяки крапелькам липкої рідини на війках листків. Війки ці згинаються і покривають комаху. Рідина, що виділяється залозками, перетравлює речо­вини тіла комахи, і рослина засвоює їх. Через кілька днів листок знову набирає попереднього вигляду, бо війки випрямляються і знову на їхніх кінчиках виді­ляються крапельки соку.

Пластинки листків круглі, зразу переходять у довгий черешок, здаються червонуватими завдяки червоним залозкам на війках. Листки в розетці. Стебло дуже вкорочене, а квіткова стрілка в 2—3 рази довша за листки. Квіти дрібні, білі. Росте по торфових сфагнових (білий мох) болотах, рідше зустрі­чається на низинних болотах, на вільних від рослин місцях.

Таке ж застосування мають й інші, схожі між собою, види, а саме: росичка середня з 1—3 висхідними стеблами і клиновидно-зворотно-яйцевидними, стоячими листками. Рослина багаторічна, до 12 см заввишки. Росте в таких же місцях, що й кругла.

Зустрічається на Поліссі, в північній частині Лісостепу, зрідка на Право­бережжі. Охороняється. Росичка англійська зустрічає­ться рідше, ніж попередні. Від інших відрізняється зворотнояйцевидною, лопатковидною формою листків. Ро­сте на таких же місцях, як і попередні. Охороняється.

В листках і квітках знайдено: нафтохінони (дрозерон, плюмбагін), аскорбінова кислота, дубильні речовини (до 1,5 %). З листків виділені: антоціановий пігмент, лимонна, яблучна та інші кислоти, а головне — проте­олітичний фермент (діє подібно пепсину).

Плюмбагін виділений з круглолистої росички. Ця речовина була знайдена ще у 1828 році, але в інших рослинах. В розве­денні 1:50000 пригнічує ріст деяких патогенних грибків і бактерій. Особливо сильно діє росянка на збудників кашлюку (коклюш), стримує судорожний кашель на нер­вовому грунті.

Рослини потребують охорони, організації заказників. Широкі меліоративні роботи значно звузили, а то і зни­щили ареали зростання.

В народі збирають найчастіше під час цвітіння, вири­ваючи всю рослину. Очищають ретельно корені від піску-грунту. Сушать у затінку на папері або фанері.

Це давній народний засіб при сильному судорожному кашлі, бронхіальному кашлі, а також при кашлюці; при приступах астми, катаральному стані легень, хри­поті, при захворюваннях кишечника, а також легкопотогінний і сечогінний засіб.

Напар готують так: 1 чайна ложечка з верхом порізаної трави на склянку окропу. П’ють ковтками з інтервалами. Доза: 1—2 склянки на день. Більше дозування звичайно не зменшує, а посилює кашель. У деяких місцевостях приймали його при епі­лепсії. В Польщі пили росичковий чай при атероскле­розі.

Соком свіжої росички мастять плями на шкірі, вес­нянки, бородавки, мозолі і затверділості шкіри.

На рослину був великий попит, особливо у західних слов’ян і взагалі на заході Європи, а в Італії з неї готують лікери. Є вказівки на вживання спиртової настоянки росички по 10—20 крапель 3 рази на день. Вона входить до складу чаю разом з травою фіалки триколірної, ли­стям подорожника великого — по 20,0 г. Заварюють 2 чайні ложки на 1 склянку води, п’ють по 1 столовій ложці 3—4 рази  на день.  У болгарській  фітотерапії рекомендується настоянка в пропорції 1:5, по 10—15 крапель 3—4 рази протягом дня.

З моїх записів вкажу на використання трави росички для лікування таких захворювань, як абсцес легень, кровохаркання, астма, туберкульоз легень, склероз ко­ронарних судин, лих9манка, ангіна, мігрень, невралгія, неврити, плексити і як знеболююче при головних бо­лях.

Зберігають сухе листя росичок у коробках, вистелених папером, пухким шаром. Дехто, навпаки, майже пресує. Офіційний строк зберігання мені невідомий, в народі зберігають 2—3 роки.

Leave a Reply