You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Родовик лікарський

Народні назви: кровоголовка, красноголовка, рядовик та інші.

Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки 0,2—1,5 м, з горизонтальним кореневищем, що з часом дерев’яніє. Стебло пряме, частіше одиночне, вгорі галу­зисте, всередині порожнисте. Прикореневі листки вели­кі, черешкові, непарнопірчасті, верхні сидячі, менші за нижні. Листочки зісподу сизі, довгасті, численні, зуб­часті.

Квіти двостатеві, маленькі, темно-пурпурові, зібрані на кінці довгих квітоносів у довгасто-овальні, часом круглі, дуже густі головки. Чашечка трирозділь­на, пелюсток немає. Росте на вологих луках, у заплавах річок, у чагарниках, обабіч боліт, на вогких галявинах і узліссях. Любить не дуже вологі торфові луки. Досить поширений.

Це одна з важливіших лікарських рослин в офіційній і традиційній, народній медицині. Насамперед завдяки своїм антибіотичним, фітонцидним властивостям.

Збирають рано навесні або восени чорно-бурі, а на переломі, звичайно, жовті кореневища та корені (відкидаючи відмерлі тканини і зовсім тонкі корінці). Су­шать (часом порізані на пластівці) на горищах, що добре провітрюються, або в печі, розгортають на папері на плиті, але не надто гарячій. Дехто нанизує цілі і підвішує над плитою. Рідше в народі використовують і надземну частину — зібрану під час цвітіння.

За хімічним складом у кореневищах і коренях містять­ся: дубильні речовини пірогалової групи (23—25 %), сапоніни (4 %) серед яких основним є сангвісорбин і, крім того, суміш ситосте рину і стигмастерину, ефірна олія (1,5—1,8 %), сильні фітонциди, аскорбінова кисло­та (0,92—1,8 %), крохмаль (30 %), барвники, оксалат кальцію, потерин, щавлево-кислий кальцій, каротин, стерини та інше. В листях — аскорбінова кислота, фла­воноїди.

Родовик лікарський — це старий народний в’яжучий лікувальний засіб, вживаний зовнішньо і внутрішньо, особливо як кровоспинний, а тепер відомий як і анти­біотичний.

1 чайну ложку дрібно порізаного кореневища і кореня на 1 склянку води заварюють, настоюють до 3-х годин. Таким відваром або настоєм промивають на селах крово­течі, а також гнійні рани, виразки на ногах при сильному розширенні вен, пролежні, роблять примочки, компреси, полощуть рот і горло при запальних процесах і виразках. Для присипання ран виготовляють також порошок з су­хих коренів і кореневища.

При ангінах успішно застосовують настій суміші з потертих листків бобівника і порізаного кореня-кореневища родовика в пропорції 1:1. Беруть з розра­хунку 2—3 чайні ложки суміші на повну склянку кипля­чої води, настоюють близько години і теплим роблять глибоке полоскання горла.

Міцний водний настій або відвар кореневища, а часом і всієї рослини, використовують для теплих сидячих ванн при геморої, особливо з випаданням слизової пря­мої після випорожнення. З цією ж метою використо­вують суміш родовика і дубової кори.

При поносах, в тому числі кривавих, і особливо дизен­терійних, п’ють тричі на день по півсклянки відвару – настою або напару-настою кореневища родовика (І— 2 чайні ложки подрібненого на 1 склянку кип’ятку). Те саме при катарах кишок, ентероколітах, які супрово­дяться рідким калом з кров’ю. В тому ж випадку, в такій же дозі користуються сумішшю (1:1) подрібнених коре­невищ родовика і листя та квіток деревію.

Відваром родовика роблять іригацію при запальних процесах у матці, які супроводяться кровотечами. Вживають для промивань, полоскання при трихомонадному кольпіті.

Для приймання всередину роблять також настоянку на горілці і приймають по 1—2 чайні ложечки 2—3 рази на день при зазначених вище захворюваннях кишечни­ка, а також при сухому кашлі.

Кореневище з коренями родовика і траву парила зви­чайного додають до сумішей, що приймаються у відварах чи напарах при ниркових каменях, а також при затримках сечовипускання.

Наші вчені довели значні бактерицидні властивості родовика, особливо згубні для збудників дизентерії. Тепер з родовика виробляються різні екстракти і пре­парати (наприклад, санальбін).

В деяких місцевостях України збирають всю рослину під час цвітіння разом з кореневищем і коренями, ре­тельно миють, відкидають відмерлі частини.

Використання родовика в офіційній медицині не суперечить наведеному (розумному) використанню його в народі. Нагадую, ще наведені у фітотерапевтичній літе­ратурі вказівки щодо використання його: при фіброміомі матки і ерозії шийки матки, кровотечах у післяабортному періоді, при лямбліозному холециститі, для ліку­вання від гнійного кон’юнктивіту.

Є згадка, що у вели­ких дозах родовик різко збуджує м’язи матки (спочатку ритмічні, а потім тетанічні). Перш за все приділяється увага антибактеріальним, фітонцидним його власти­востям.

Зберігають кореневища з коренями цілі або подрібнені в ящиках, викладених папером, або в мішечках. Час збе­рігання — 5 років.

Leave a Reply