You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Редька посівна, або чорна

Редька посівна, або чорна чи городня (з лікувальною метою використовують її коренеплід.

Редька — однорічна або дворічна овочева рослина з родини хре­стоцвітих, її вирощують повсюди, де займаються городництвом.

Походить ця рослина з берегів Середземного моря. Є редька чорна та біла. Вживають у їжу й застосовують з лікувальною метою біль­ше чорну редьку.

Недавно в коренеплоді редьки виявлено сильну бактерицидну ре­човину лізоцин у досить значних кількостях та аскорбінову кислоту (вітамін С), яка запобігає цинзі.

Як лікарський засіб, редьку в науковій медицині не застосовують.

У народній медицині редьку досить часто вживають як протипростудний (коли хворого морозить), сечогінний і такий, що збуджує апетит, засіб, її вживають у народі і як відхаркувальний засіб при горлових і легеневих хво­робах (у формі льодяників з сиропу на її соку).

Редька часто замінює собою відтяжні засоби, бо її дія на організм подібна до дії гірчичнику (але слабша)1 при внутрішніх запаленнях та головних і грудних хворо­бах.

Крім того, якщо її вживати всередину, вона допома­гає при боротьбі з різними шкірними хворобами, а якщо її застосовувати зовнішньо, вона є корисним засобом від плям на обличчі. І для цієї й для другої мети готують ви­тяжку з редьки на вині.

Цю витяжку роблять так: видавлений з тертої редьки сік змішують наполовину з вином і випаровують до по­ловини (правильніше — поки не загусне) в духу в на­критій посудині (в селі — в горщику, накритому покриш­кою, яку замазують тістом).

Цю витяжку застосовують від різних шкірних хвороб на обличчі, її вживають і все­редину, по одній чайній ложечці, три рази на день.

Редька допомагає й при паралічі язика (її треба жу­вати), а також при недокрів’ї. В цьому випадку її треба вживати в суміші з буряком і морквою порівну.

Цю суміш лікарських засобів готують так: труть на тертку коренеплоди цих трьох рослин, видавлюють із них сік, зливають його в темну пляшку, яку обмазують тіс­том, але так, щоб вона не була щільно заткнута, щоб рі­дина могла випаровуватися з неї, і ставлять у піч на три години, щоб сік умлівав.

Вживати по одній столовій ложці, три рази на день, перед їдою. Це радикальний за­сіб від недокрів’я. Строк лікування — два—три місяці.

Свіжий сік з редьки п’ють у народі по 2—3 столові ложки на день при каменях жовчного міхура, але не сам його, а як додатковий засіб до основного лікування. Сік треба вживати одночасно з основним лікарським засо­бом, але так, щоб не змішувати з ним.

Свіжий сік з редьки для апетиту краще вживати, змі­шуючи його наполовину з пивом або вином, по одній чарці, перед їдою.

Бджолярі рекомендують редьку для лікування в по­єднанні з медом.

Добре, якщо сік з редьки, змішаний наполовину з медом, вживати з профілактичною метою, починаючи з півсклянки й довести цю кількість до двох склянок на день. Це запобігає утворенню каменів у жовчному міху­рі й нирках, а також перешкоджає розвиткові атероскле­розу, хвороб печінки та водянки.

Оригінальний народний спосіб добування цього склад­ного соку-суміші: в редьці просвердлюють або видовбу­ють місце, але не до дна, і заповнюють це порожнє міс­це медом, затикають кусочком редьки й ставлять редьку в тепле місце на 4 години; потім рідину виливають — і лікарський сік готовий, його можна вживати й частіше, через годину, але тоді його треба пити по 2—3 столові ложки, а дітям давати його по одній чайній ложечці.

Цим соком можна замінювати вищезгадані льодяни­ки, які дають менший ефект і завдають багато клопоту тому, хто їх готує. Цей сік не тільки розріджує мокро­тиння й зменшує кашель, але й усуває охриплість, якщо вона виявиться при цьому. Достатньо вживати по одній столовій ложці цього соку, три рази на день.

Є в народі й зовнішній засіб з соку редьки (також складний) від ревматизму, для втирання. Беруть 1,5 мл соку, змішують з однією склянкою чистого меду, з пів­склянкою горілки й однією столовою ложкою солі; добре збовтують і втирають у хворе місце.

Leave a Reply