You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Приворотень звичайний (гусяча лапка, зірочки)

Приворотні — це рослини із стеблом 10—30 см заввишки, яке стелиться і дугоподібно піднімається вгору, особливо під час цвітіння. Нижні листки на довгих черешках, а верхні майже без черешків; нижні — семи-десятилопатеві, верхні — п’яти-шестилопатеві, формою нагадують манжет — звідси і назва. Листки округлі, зарубчасто-пильчасті, з обох боків вкриті волосками.

Квіток багато, вони дуже дрібні, зелено-жовті. Смак рослини іноді гіркуватий, а здебільшого терпкий, в’яжу­чий. Запах слабо бальзамічний. Рослина поширена в значній смузі України, крім найбільш південних облас­тей. Росте на луках, у гаях, на межах, узліссях, на пасо­вищах. Більшість видів любить вологі місця.

За хімічним складом містить дубильні речовини — 6—8 % танінів (галлотаніни елагового типу), гіркі речо­вини, органічні кислоти (елагову), смоли, вуглеводень, мінеральні солі.

Збирають надземну частину рослин під час цвітіння, очищаючи її від відмерлих частин. Кореневища разом з придатковим корінням збирають восени, очищають їх від старих частин, ретельно миють у проточній воді. Сушать у провітрюваному місці.

На організм людини діє в’яжуче, відхаркувальне, поліпшує обмін речовин.

Наукова медицина у нас не користується цією росли­ною. В народі надземну частину (траву) або суміш подрібнених кореневищ і траву вживають у таких випад­ках: всередину при нетравленні шлунка, здутті кишеч­ника і при млявій перистальтиці кишок; при катарах дихальних шляхів як відхаркувальний засіб, а також при туберкульозі легень. Для внутрішнього вживання користуються травою приворотня відвареною (накри­тим) у виноградному вині (30 г трави на 1 л вина) при кавернах у легенях і при поносах, по 3—5 чарок на день (у чарці 40—50 г).

Тривалі стійкі поноси спиняють вживанням гаря­чого відвару на червоному вині (кагор) з таких трав: приворотня, гілок чорнобилю та алтейного корея — всього порівну, 4 столові ложки суміші на 1 л води. Натщесерце випивають півсклянки гарячого відвару, а відвар, що залишився, ділять на три прийоми і випивають гарячим, кожний прийом через годину після

Зілля приворотня збуджує апетит, виділення шлунко­вого соку, засвоєння їжі. Стверджується корисна дія витяжок із сировини на слизисту ротової порожнини та горла (полоскання), стравоходу (відвар) і піхви (іри­гації), а також на шкіру. Особливе значення має вплив на сполучну тканину з різними ураженнями шкіри (наприклад, шрами після ран, опіків та ін.). Наступає часткова регенерація капілярів, поступове зникання плям і слідів на шкірі. Рекомендується також при вираз­ковому запаленні товстої кишки (енема).

Відвар трави приворотня (краще з кореневищами) півтори-дві столові ложки на півтори-дві склянки води (варити 5 хвилин, процідити), пити півсклянки 2—3 рази на день за 30 хвилин перед їжею, а також для полоскань, примочок, клізм, іригації. Часто до зілля приворотня додають (для зовнішнього застосу­вання) квіти каштана кінського, квіти нагідок, траву буркуну лікарського і листя подорожника ланцетного. Зі своїх спостережень хочу поділитися: трава з коре­невищами приворотня (добре відмита) з успіхом замінює хну.

Полоскання волосся сивуватого або сивого фарбує його — робить темнішим, надає рудуватого відтінку в за­лежності від концентрації настою-відвару та тривалості витримки. Береться жменя (3—5 столових ложок) подрібненої рослини (трава, кореневища, корені) на 1 л вареної відстояної води, настоюється годин 2—3. Вариться в емальованій каструльці на слабкому вогні хвилин 15—30 і цим відваром (відцідивши та вичавивши полощуть голову, масажуючи шкіру протягом певного часу (в залежності від того, якого хочемо досягти результату). Часто зникає лупа, що сприяє підтримці густоти волосся, освіжає шкіру, розрівнює зморшки.

Зберігають сухі рослини в ящиках, вистелених папером. Сильно не спресовувати!  Час  зберігання — 2—3 роки.

Leave a Reply