You are here: Home > Косметика > Технологія вирощування часнику

Полин лікарський

Народні назви:  Боже деревко,  полин Боже деревко.

Напівкущова багаторічна рослина, заввишки 30—150 см, з приємним бальзамічним (нагадує цитри­ну) запахом, особливо в сонячну, суху погоду або при розтиранні в пальцях висушених гілочок. Стебла прямі, галузисті, голі, внизу рослини дерев’яніючі.

Листки голубувато-зелені, зісподу — притиснуто-пухнасті і то­му сіруваті, нижні — двічі пірчасто-роздільні з вузень­кими частками, верхні — однопірчасті, трироздільні з вузькими частками. Кошички дуже дрібні, пониклі. Зовнішні листочки — довгасто-ланцетні, гострі; внутрішньо-обернено яйцевидні, тупуваті. У захід­них областях України культивується в квітниках. Похо­дить з Малої Азії, в Європі зустрічається як здича­віла.

За рослину Боже деревко необізнані приймають запашну однорічну рослину — амброзію. Ототожнюва­ти ці^дві рослини не слід. Амброзія сильнодіюча, навіть отруйна рослина, а на базарах її часом пропонують як полин Боже деревко. З трьох її видів найбільш поши­реною є амброзія полинолиста.

При збиранні полину Боже деревко під час його цвітін­ня гілочки зламують, зв’язують їх пучками і висушують підвішеними у провітрюваному місці, в затінку.

Головні сполуки хімічного складу рослини: гідроокси-кумарини (між іншими — ізофраксидин, скополетин, умбеліферон), флавоноїди (між іншими — рутин, арте-мізетин), дубильні речовини пірокатехинової групи — до 6 %, органічні кислоти (між іншими — кавова, хлоро­генова), гіркі сполуки, ефірна олія — до 2,25 %, міне­ральні солі.

Пучками цієї рослини (часто у букетах з іншими рослинами) бабусі обкурюють квартири, кухонний посуд, хворих тварин, обкладають ними покійників, перекладають одяг тощо.

У народному лікуванні полин Боже деревко досить широко застосовують при багатьох хворобах. Зокрема: зубний біль (полоскання), простуди, ревматичні, шлун­ково-кишкові, інфекційні та інші захворювання. Вну­трішньо приймають у вигляді напару-чаю із 1 столової ложки подрібнених гілок на 1—2 склянки окропу по 2—3 склянки на день.

Вживається також у сумішах з іншими рослинами при ішіасі (буквиця лікар­ська), при каменях нирок та інших ниркових захворю­ваннях (рута), як засіб, що сприяє збільшенню утворювання жовчі, включають у так звані «печінкові» суміші трав. Вважається глистогінним, болезаспокійли­вим, протиспазматичним засобом. Запареною окропом масою рослини (у марлевих подушечках) обкладають нариви для прискорення дозрівання.

В народі рекомендують такий засіб при запаленнях грудної залози (маститі). Водні гарячі витяжки з цієї рослини вживають для різних примочок, компресів, припарок, промивань. Для цього ж користуються і сві­жими, розтертими в однорідну масу (просто на тіло) частинами рослини (листя, суцвіття). Горілчаною на­стойкою з полину Боже деревко користуються для нати­рання, в тому числі і при запаленнях надкісниці (можна з кип’ятком і для компресів).

З потовченої свіжої рослини готують на жирах різні мазі, якими лікують рани, нариви, обморожені тканини тіла тощо. З цією метою користуються й соком із сві­жих, дещо зволожених перевареною водою рослин. Бо­же деревко вживають само по собі або ж у сумішах з іншими рослинами для різних ванн, у тому числі і при сильному потінні ніг.

На жаль, у нашій фітотерапевтичній літературі рос­лина ця описана недостатньо.

В гомеопатичній медицині використовуються препара­ти її кореневищ при епілепсії, а часом — і при тубер­кульозному менінгіті.

Особливо популярна ця рослина в Польщі, використо­вується там в офіційній медицині та гомеопатії.

Вона збуджує жовчоутворення печінкою і збільшує приплив жовчі до дванадцятипалої кишки. Гіркі речо­вини посилюють виділення травних шлункових соків. Трава діє протизапально, протиглисно (особливо у ді­тей).

Застосовується при хворобах печінки, застійних явищах у жовчних шляхах, при пониженій кислотності, що супроводжується болями в животі, здуттям, відсут­ністю апетиту, відрижкою. Допоміжна при запатенні слизистої шлунка, кишок.

Вживається і настій: півтори столові ложки на півтори склянки кип’ятку, напарювати 15—20 хвилин під накрит­тям, процідити і пити 1/4—1/2 склянки 2—3 рази на день. Це – чудовий жовчотвірний засіб, годиться і для полоскання горла та обкладів. Більш ефективною є настоянка (50 г подрібненого зілля на 250 мл 70° алко­голю, настоювати 14 днів). Приймають по 15—20 кра­пель на воді як шлунковий засіб і 40 крапель як жовчо­твірний і протиспазматичний.

Траву полину Боже деревко краще зберігати так, щоб вона менше вивітрювалася. Строки зберігання — до З років.

Leave a Reply